У бібліотеці-філіалі №4 відбулася творча зустріч з полтавською журналісткою та письменницею Наталією Жовнір. Одна важлива і особлива грань пані Наталії - поезія. Зараз вона вже має три виданих поетичних збірок. Саме поезія – це те, що завжди йшло поруч впродовж її життя. 

«Свої перші віршовані рядки написала ще в дитинстві… Вірші найчастіше народжуються, коли переживаєш теплі почуття. Пригадую, як одного разу по дорозі до магазину раптом у голові «з’явилися» рядки, а до вечора вже написався вірш. Часто відчувала потребу просто сісти, взяти ручку і писати», - відверто ділилася гостя з читачами книгозбірні.

Вже через декілька хвилин читання творів із ранньої збірки «Весняні сни» поезія Наталії Жовнір підкупила серця присутніх.

Справжнім сюрпризом для письменниці став спогад землячки: її вірші пам’ятають ще з часів публікацій у решетилівській газеті. 

Особливістю поетичної творчості Наталії Жовнір є людина з її почуттями, переживаннями, мріями, надіями і вірою. Звучали поезії з студентських років, з нових збірок і «зовсім свіжі». Любов до України та рідного міста, до рідної мови, до природи. Щиро. Відверто. Зворушливо.

«Не писати я вже не можу», - ділилася думками пані Наталія, презентуючи нову збірку «Мандри століттями», яка містить прозові твори письменниці. Реалістична повість з елементами фантастики вже отримала відгуки читачів. «В цілому книга мені сподобалася, а от фінал здивував», - ділився думками Володимир. «Хотілося б продовження історії», - заявила Людмила.

«Чи не шкода було залишати героїню в майбутньому?», «Чи є в героїні риси характеру Наталії Жовнір?», «Якщо є вулиця Європейська, то де ж кав’ярня «Чашка». Запитання читачів допомогли модератору провести журналістське розслідування та вияснити аж 7 письменницьких таємниць полтавської авторки Наталії Жовнір.

Насамкінець як побажання, роздуми пані Наталії: «Щоб світ довкола був таким, як мрієш - достатньо лише цього захотіти. А якщо ще додати оптимізму і невичерпної енергії, тоді мрії здійснюються. Треба просто зробити перший крок».