Полтава – мальовниче місто з древніми будівлями минулих століть і сучасною архітектурою. Немало її поселень обвіяні історією. З давніх-давен усім полтавцям відомі Кобищани.

Є декілька легенд виникнення цього поселення, але старожили розповідають, що першим тут поставив хату козак Кобищан. Згодом хутір, а потім і село стало називатися Кобищанами.

Минали роки, на корінному правому березі Ворсклянської долини з’являлося все більше й більше козацьких дворищ. Входили вони до складу Першої Полтавської сотні Полтавського полку, а з початку ХVІІІ століття Кобищани є її центром.

Ставши губернським містом, Полтава почала потихеньку наступати на хутори та села. Отож, і козацькі Кобищани стали передмістям, де у 1859 році було 344 двори та 1739 жителів.

На початку ХХ століття тут пролягли три вулиці: Перша, Друга й Третя Кобищанські. Найкращою була Перша, вона була розташована ближче до центру міста й забудована цегляними будинками. У 1902 році її перейменували на Трегубівську на честь голови Полтавської міської управи, який зробив багато добрих справ для міста, Віктора Павловича Трегубова. Потім носила назву Карла Лібкнехта, а зараз названа на честь Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава, громадського і церковного діяча. Для українців він був легендою. Детальніше про життя та діяльність Патріарха Мстислава ви можете дізнатися з літератури бібліотеки-філіалу № 5.

Історя Другої Кобищанської вулиці невідома.

А Третя Кобищанська нічим не відрізнялася від сільської: звичайні хати з клунями, які потопали у вишнях та грушах. Ось тут у 1903 році купив собі будиночок із садком та ставом Панас Мирний – видатний письменник, творець соціально-психологічного роману, автор багатьох оповідань, повістей, драм, комедій. Садиба Панаса Мирного притягувала до себе друзів: письменників, літераторів, акторів. Відтоді Третя Кобищанська, а нині Панаса Мирного, стала відома далеко за межами Полтави, на всю Україну. Тут знаходиться літературно-меморіальний музей славетного майстра художнього слова. Шанувальникам творчості класика працівники бібліотеки запропонують багато цікавої літератури та твори письменника.

Цікаво те, що цей куток Полтави відзначався забіяцькою славою. Кобищанські парубки завжди були войовничі і до своїх дівчат нікого не підпускали. Коли ж хто наважувався до них завітати, то повертався в синцях. А тепер забіяцький норов кобищанських хлопців змінився на спокійніший. Ось такі забіяцькі Кобищани.

І сьогодні цей район Полтави красивий, зелений, квітучий і вабить до себе не тільки полтавців, а й туристів.