Йшов повітряний бій. У небі було «тісно». Воно «палало» і, мов гігантська м’ясорубка, «перемелювало» людей і машини. Охоплені полум’ям німецькі й радянські літаки падали на землю. Аж ось кулеметна черга фашистського «Фокке-Вульфа» прошила фюзеляж радянського ІЛ-2. «Дотягнути б до своїх», – подумав командир. «Товаришу лейтенант, взуття горить, тліє ранець парашута», – прокричав ззаду стрілець-радист. «Стрибаємо»…

У роки Другої світової війни Георгія Берегового збивали тричі. Але льотчик щоразу повертався у стрій. Друзі жартували: «То везіння». Але він знав – його рятувало вміння подолати страх і паніку та бажання битися до останнього патрона.

Георгій Береговий народився 15 квітня 1921 року у селі Федорівка Карлівського району на Полтавщині. 1932 року, рятуючись від голоду, їхня родина виїхала на Донбас. Там Георгій, одухотворений тогочасними успіхами радянських авіаторів, вирішив і собі завоювати небо.

«Еліта» – так у авіаційних колах називають льотчиків-випробувачів. Якщо у разі аварії льотчики рятують власне життя, то випробувачі – машину. Після війни Береговий «поставив на крило» більше 50 нових машин.

У жовтні 1957 року на орбіту було виведено перший штучний супутник Землі. Почалася ера освоєння космосу. Рапорт із проханням зарахувати до першої космічної групи написав і наш земляк, вчорашній фронтовик. Але йому відмовили, пославшись на його вік.

Минули роки. На орбіті побували вже п’ятеро зоряних першопрохідців. І от 1963-го у випробувальний центр надійшов секретний наказ: «Береговому лягати у шпиталь на обстеження №1». У загін Береговий прийшов 44 річним полковником. За плечима 28 років льотної практики. Та серед космонавтів почувався новобранцем, ніби знову повернувся у курсантську юність. Найважче було перебудувати організм для наднормових фізичних навантажень. Та, зрештою, він склав цей іспит. Успішно пройшов і так звані «проби на виживання». До приходу у загін Береговий не вмів плавати. Але навчився і пірнати й стрибати з вишки. Новобранці до автоматизму відпрацьовували техніку дій на випадок приводнення.

З 26 по 30 жовтня 1968 року тривав політ корабля «Союз-3». Командир – 47-річний полковник Береговий. Місія була унікальна, адже у ручному режимі він маневрував кораблем та мав зістикуватися із автоматичною станцією «Союз-2». 

Коли космонавт №12 успішно приземлився, у Федорівці торжествували. Ще б пак! Адже подвиг здійснив їхній односельчанин. «Коли це сталося, я була першокласницею. Не забуду, як з цього приводу раділи наші батьки й вчителі. То для всіх була справжня сенсація. Очікуючи приїзду Георгія Берегового, ми причепурили село, заклали парк його імені», – розповідала вчителька Федорівської загальноосвітньої школи Наталя Юхновська. 

Якщо вас зацікавила розповідь про Георгія Тимофійовича Берегового і ви хочете дізнатися більше про цю видатну людину, то завітайте до бібліотеки-філіалу № 11. Чекаємо на зустріч з читачами після карантину!