Одним із численних археологічних відкриттів Хвойко було виявлення на Кирилівських висотах у Києві палеолітичної стоянки, де були знайдені крем’яні знаряддя праці, кістки мамонта, бивні, наконечники списів, різців для кісток тощо. Крім решток представників фауни кам’яної доби та первісних знарядь праці були також знайдені фрагменти трипільської кераміки. До речі, тогочасні киянки викрадали рештки «допотопних» тварин, бо вважали, що ті мають цілющі властивості на рівні з мощами святих!
Одночасно Вікентій знайомився та співпрацював із діячами культури Києва, що згуртувались у Товариство шанувальників старовини та мистецтва. Дослідник відіграв величезну роль у заснуванні Київського музею старожитностей та мистецтв (тепер – Національний музей історії України) і став першим хранителем найбагатшого в Європі археологічного відділу. Попри значну підтримку благодійників, коштів на грандіозні розкопки повсякчас бракувало. Доходило до того, що за безцінь археолог вимушено продав власну колекцію старожитностей, аби мати змогу продовжувати польові дослідження. Колекцію придбали на гроші з міського бюджету, тож реліквії назавжди залишились у Києві. Його захоплення архіологією трималося здебільшого на: заможних київських меценатах — родинах Ханенків і Терещенків, генерал-майора М. Ю. Бранденбурґ, а наукову допомогу надавали: історик, археолог, етнограф, професор В. Антонович та український антрополог, етнограф, археолог Ф. Вовк.
Під час пошуків в околицях с.Трипілля (назва «трипільська культура» походить від назви саме цього села), було виявлено залишки стародавніх селищ із численними рештками оригінально розписаного посуду та ще багато всіляких статуеток, стріл, списів та ін..
Усі ці відкриття засвідчили, що археолог-самоук є справді талановитим дослідником. Хвойко постійно вчився, читав багато профільної літератури, наполегливо вивчав історію і територію українських земель.
В багатьох краєзнавчих, історичних музеях України в вітринах представлені експонати, які датуються трипільською, зарубинецькою, черняхівською культурами, в тому числі і експонуються у залі № 6 Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.
За результатами своїх розкопок він написав десять наукових праць.
Помер дослідник від сухоти в листопаді 1914 року, похований на Байковому цвинтарі.
У 171 річницю від дня народження Вікентія Хвойко, працівники Полтавської міської центральної бібліотеки, запрошують вас ознайомитись з трипільською культурою, з долею видатного археолога. Про це розповідають книги, які є у фонді нашої бібліотеки.
