Життя,  творчість і громадська діяльність В. Г. Короленка тісно пов’язана з Полтавою і Полтавщиною.

Вшановуючи  пам’ять,  Володимира Короленка, класика світової літератури, бібліотека-філіал №2,  пропонує  переглянути виставку світлин «Короленко і Полтавщина» у фойє бібліотеки.  Виставка організована у співпраці з фотохудожником Володимиром Коротковим, який  ставить за мету передати красу рідного міста та привертає увагу полтавців до видатних історичних пам’яток архітектури і культури нашої Полтави. Одним з яких є Полтавський літературно-меморіальний музей В.Г. Короленка. 

Володимир Галактіонович Короленко, маючи українсько-польське коріння, став класиком світової літератури кінця ХІХ - початку ХХ століття, але по праву вважається нашим земляком. Письменник  народився 27 липня 1853 року, в українській сім’ї в Житомирі. У цьому місті та ще в Рівному провів він дитячі та юнацькі роки. Навчався в Петровській землеробській та лісовій академії у Москві, звідки в 1876 році був виключений і висланий у Кронштадт. В 1879 році засланий у В’ятську губернію, потім у Перм. За відмову присягнути новому цареві в 1881 висланий до Якутії, де відбув три роки. Після того жив у Нижньому Новгороді та Петербурзі. З 1896 — співробітник журналу "Русское богатство".

Восени 1900 року Володимир Галактіонович разом із сім’єю переїхав із Санкт - Петербурга до тихої провінційної Полтави на постійне місце проживання, де продовжив розпочату ще в 1897 літературно-громадську роботу. Тут завершив оповідання "Мороз", "Последний луч", "Государевы ямщики", нариси "У казаков". У 1905 — 1917 роках письменник щоліта мешкав на своїй дачі в селі Хатки, поблизу Великих Сорочинців, працював над "Историей моего современника", написав статті "Лев Николаевич Толстой", "Черты военного правосудия", "Война, отечество и человечество", "Падение царской власти" та ін. На Полтавщині Короленко ніколи не залишався осторонь громадського життя. 1906 року в газеті "Полтавщина" він опублікував "Відкритий лист статському радникові Філонову", де, як і в циклі статей "Сорочинська трагедія" (1907), гнівно засудив розправу самодержавства над українським селянством.

Володимир Короленко відомий як автор творів: "Сон Макара" (1885), "Марусина заїмка" (1899), "Ліс шумить" (1886), "Без язика" (1895) та ін. Письменник написав близько 700 статей, нарисів тощо. У циклі нарисів "У голодний рік" (1892 — 93) показав голод селянства як наслідок антинародного самодержавного ладу. Він постійно виступав на захист гідності людини, проти шовінізму та антисемітизму ("Мултанське жертвоприношення", 1895; "Справа Бейліса", 1913 та ін.).

Короленко не сприйняв Жовтневу революцію, не визнав диктатури пролетаріату. Живучи в Полтаві в роки громадянської війни, виступав проти терору й насильства влад, які постійно мінялися, послідовно відстоював гуманістичні ідеали. Крім публіцистичних творів, написав низку літературно-критичних праць і спогадів про М. Гоголя, Л. Толстого, Ф. Достоєвського, А. Чехова та ін.

Життя і творчість Короленка тісно пов’язані з Україною, українською літературою і культурою. Він спілкувався з М. Коцюбинським, Панасом Мирним, Г. Хоткевичем, М. Кропивницьким та ін. Українська тема посідає значне місце в творах Короленка ("Сліпий музикант", "У поганому товаристві", "Без язика", "Історія мого сучасника" та ін.). 1918 року письменник вітав відкриття першої української гімназії в Полтаві. В журналі "Русское богатство" друкував літературно-критичні матеріали про Т. Шевченка, переклади українських письменників.

Літературно-меморіальний музей В. Г. Короленка році у  Полтаві  було відкрито у 1928, яким до середини 50-х років керувала донька письменника Софія Короленко. Поховали письменника на Міському кладовищі поруч з могилою зятя — Костянтина Ляховича, якого він не зміг врятувати з більшовицької тюрьми і цим був морально надломлений. 29 серпня 1936 року в зв’язку з ліквідацією кладовища прах Короленка перепоховали в Міському саду, поблизу музею. В 1962 році на могилі встановлено пам’ятник письменнику, виконаний скульптором Н. Крандієвською. Серце і мозок В. Г. Короленка зберігаються в музеї Київського медичного інституту.

Полтавський фотохудожник Володимир Коротков у своїх світлинах  пропонує мешканцям нашого міста завжди пам’ятати славні сторінки своєї історії. Бібліотека-філіал №2 чекає Вас на виставці «Короленко і Полтавщина»!