У співачки Анни Герман незвичайна і цікава біографія. Жінка зі складною та трагічною долею, яка надто рано пішла з життя. 14 лютого їй виповнилося б 85 років. Бібліотека-філіал №2 пропонує згадати про її трагічну долю . За походженням німкеня, вона народилася в Узбекистані, а знайшла свою славу в Польщі. Батько був заарештований за звинуваченням у шпигунстві й розстріляний, коли дівчинці був рік.

Анна разом з матір'ю часто змінювала місце проживання, поки остаточно не влаштувалася в Польщі. Попри те, що Герман успішно закінчила геологічний факультет Вроцлавського університету, перевагу віддала захопленню естрадною піснею, хоча і мріяла про оперну кар'єру. Перше визнання співачка отримала на Міжнародному фестивалі пісні в Сопоті, де вона отримала ІІ премію.

Ім’я автора не потребує зайвої реклами. Курт Воннегут (1922 – 2007) відомий своїм особливим стилем, що поєднує гумор, трагізм та наукову фантастику. Українською перекладено романи «Бійня номер п’ять», «Буфонада, або більше не самотні», «Галапагос», «Колиска для кішки» та окремі оповідання: «Брехня», «Новітній кібер», «Сила духу».

Роман «Галапагос» Курт Воннегут написав 1985 року. Це іронічна історія останніх днів сучасної цивілізації, що перш за все є комічними роздумами про людську природу. Вдаючись до гумору, Воннегут створює відчайдушну пригоду — суміш Старого Заповіту, латиноамериканського роману та колажного коміксу, в якому фантазує, на що ж перетвориться людство через мільйон років.

“Ілюстрації Трутовського – це фейлетони на злободенні теми. Вони настільки точно показали епоху 50-70-х років XIX століття, що є ніби своєрідним історичним документом”.

Костянтин Трутовський увійшов в історію як український художник-живописець і графік. Митець створював свої жанрово-ілюстративні картини з української тематики у реалістично-академічному напрямку, який був дуже популярним в другій половині ХІХ ст.

Найбільш масштабною, довготривалою і трагічною з усіх локальних війн, які вів Радянський Союз на території інших держав, була афганська. Цьогоріч минає 32 роки від дня закінчення війни в Афганістані. Війна - це не тільки бої, героїзм і подвиг. Будь-яка війна - трагедія. Безповоротні втрати, каліцтва, страждання від розлуки – її постійні супутники. Кожна війна - це трагедія для народу. Біль афганської війни сильніша вдвічі. І ми повинні винести з неї урок, повинні пам'ятати якою ціною обійшлася нам війна в Афганістані.

22 лютого виповнюється 215 років від дня народження Левка Боровиковського – українського поета-байкаря, фольклориста, етнографа, філолога. Він розширив жанрове багатство української поезії, першим за Тараса Шевченка поширив мотиви народної пісні в поезії, став першим поетом, хто відійшов від бурлескної манери започаткованої Іваном Котляревським. Працівники бібліотеки-філіалу № 7 підготували факти з життя поета.

Залишився останній місяць зими. І одне з найбільш шанованих свят нашого народу – Стрітення Господнє. Але у нас Стрітення – це ще і зустріч Зими з Весною: хто переможе? Ось до цієї дати бібліотека філіал №12 підготувала етнографічну годину «Стрілися двоє Зима із Весною».

У народі Стрітення має своє перевтілення: це день, коли Зима зустрічається з Весною. Підчас зустрічі стара баба Зима і молода Весна, сперечаються, кому йти а кому зостатися. Як тільки не називав наш народ Стрітення! І Зимобор і Бокогрій, і Громниці. На Стрітення в церкві правили службу, святили воду і свічки. Свічки повинні були виготовлені самими господарями з воску. Їх святили і вважалося, що вони допоможуть під час весняних і літніх гроз врятувати житло від пожежі, звідси і назва Громниці.