Міжнародний день української мови відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Пропонуємо згадати цікаві факти про нашу рідну українську мову та дізнатись для себе щось нове з публікації від бібліотекарів бібліотеки-філіалу №2.

Для кожної людини її мова – найкраща, найзворушливіша. Це – загальновідома істина. Мова – неоціненний скарб народу, найголовніший літопис його життя. Щоб оволодіти цим скарбом, людина мусить постійно докладати зусиль, усвідомлюючи, що існує складна наука рідної мови.

Добре знаний за кордоном і донедавна майже не відомий в Україні Улас Самчук повернувся на рідну землю, як художній літописець свого часу й народу.

Народився він 1905 року в селі Дермань на Рівненщині в селянській родині. Навчався в сільській школі, потім в Кременецькій гімназії - де й почав писати вірші та оповідання. Вищу освіту здобув в Українському вільному університеті в Празі. Жив у Польщі, Німеччині, Чехословаччині, Канаді.

Що може бути найкращим подарунком для бібліотеки? Звичайно книга!

Книга – невичерпне джерело мудрості. Книга – найкращий порадник, джерело знань, одне з найбільших див, створених людиною. Недарма існує таке прислів’я: «Хліб годує тіло, а книга - розум». Читання допомагає розвинути уяву, покращує пам'ять, допомагає в спілкуванні, навчанні, служить розвагою та відпочинком.

16 лютого 2021 року в бібліотеці-філіалі №4, під час онлайн-години спогадів «Пам’яті Володимира Малика», зустрілись всі, хто любить читати, цікавиться українською літературою та історією.

Гостями онлайн-зустрічі були відома українська письменниця Раїса Плотникова та син Володимира Кириловича – Олександр Володимирович Сиченко. Для Раїси Василівни він став «хрещеним батьком» у її літературному житті. Володимир Кирилович відібрав поезії, тоді ще старшокласниці Раїси, для друку у газеті та дав пораду: «Не залишай роботу, від якої отримуєш задоволення». Раїса Василівна радо ділилася спогадами від зустрічей із Володимиром Маликом.

То була неймовірна енергія і концентрація Людей близьких за духом. Своїх.

Тих на кого можна було покластися і опертися, з ким не страшно було стати до бою…

Чим активніше розвивалися електроніка, кібернетика та інформатика, тим більше проводили дослідів зі створення штучного інтелекту. Поступово, механічні люди залишилися в минулому, поступившись місцем новому поколінню роботів. Сучасні роботи зі штучним інтелектом грають у шахи, розпізнають людський голос, проводять пошук в Інтернеті, діагностують захворювання, пишуть картини та музику.

Алан Тьюрінг, видатний британський математик та інформатик, запропонував тест, що допомагає виявити штучний інтелект. Якщо спостерігач не може визначити має він справу з комп'ютером чи з людиною, то значить це штучний інтелект. Без робіт Тьюрінга, Вінера та Шеннона не було б сьогодні високоінтелектуальних роботів.