Друк
Категорія: Новини
Перегляди: 100

14 січня виповнюється 140 років від дня народження Івана Івановича Огієнка (церковне ім'я Ілларіон) (1882 – 1972) – поета українського зарубіжжя, українського вченого, політичного, громадського і церковного діяча, мовознавця, історика церкви, педагога, видавця.

Протягом усього свого життя, займаючи чи-то світські, чи церковні посади, він проніс любов до свого краю, рідної мови, православної церкви. Він першим із викладачів Університету св. Володимира наважився викладати українською. Ставши у січні 1919 року в уряді Директорії міністром освіти, Огієнко особливої уваги надає відродженню рідної мови, з-під його пера вийшли підручники й посібники: «Краткий курс украинского языка», «Рідне писання», «Українська граматика».

Неоціненним надбанням українського народу є переклад Біблії українською, який зробив Іван Огієнко.

3

Працівники бібліотеки-філіалу №7 пропонують ознайомитись із бібліотекознавчими поглядами Огієнка.

Все життя його було тісно пов’язане з книгою, яку він розглядав як джерело знань і спосіб передачі суспільного досвіду, був не тільки її поціновувачем, а й творцем, відводив книзі велику роль у перетворенні світу та виразив своє розуміння формулою: «Тільки книжка принесе волю українському народові». Він глибоко вивчав історію, теорію та методику творення книги, досягнення бібліотекознавства, у низці праць і нормативних документів розвинув і поглибив книгознавчі та бібліотекознавчі погляди сучасників, принципи організації бібліотек, їх функції.

Свої бібліотекознавчі ідеї та погляди професор І. І. Огієнко втілював у процесі творення як особистих книгозбірок, так і бібліотек закладів та установ, у яких працював.

4

Таким експериментальним майданчиком стала фундаментальна бібліотека заснованого в 1918 році Кам’янець-Подільського державного українського університету, де він працював ректором. Її фонд, персонал, формування нормативних документів, хід справ увесь час були в полі його зору, бо він розумів, що без бібліотеки не буде успішної роботи університету. В університетській бібліотеці за його ініціативи та підтримки, де функціонували такі структури, як Бібліотечна комісія, Бібліотечна рада, Бібліотечне товариство, велася навчальна та науково-дослідницька робота з участю видатних бібліотекознавців і бібліографів, були розроблені Статути, Положення, Правила й інші нормативні акти, які зафіксували бібліотекознавчі погляди Івана Огієнка та регулювали діяльність університетської бібліотеки.

Великого значення надавав вчений розкриттю фондів — формуванню каталогів, залучав до цієї справи навіть викладацький актив. Для зв'язку з читачами та вивчення їхніх запитів порекомендував завести «Книгу відгуків і побажань відвідувачів читальні», вживав заходів до втілення пропозицій у життя.

Активну участь ректора в діяльності університетської бібліотеки згодом досить вдало охарактеризував Л. У. Биковський: «Мав нагоду бачити, яка сильна творча особовість ректора проф. д-ра Івана Огієнка витала, як опікунчий дух, над бібліотекою. Він дбав не тільки про її поповнення книгами, але й про її належну внутрішню організацію, частенько й сам навідувався до бібліотеки не тільки як професор-читач, але й дорадник у поточних бібліотечних справах. Наслідком того університетська бібліотека відзначалася своїм порядком, організацією та докладністю праці».

5