Друк
Категорія: Новини
Перегляди: 71

9 квітня 1821 року в Парижі народився Шарль П’єр Бодлер — французький поет, літературний критик та перекладач, один з найвпливовіших представників французької літератури 19 століття.

Батько поета, Франсуа Бодлер, походив із сільської родини у Шампані з войовничим прізвищем («бодлер» - двосічний ніж), але йому вдалося вибитися в люди, отримати освіту й стати вихователем у шляхетній сім'ї. Франсуа Бодлер був художником, і він з раннього дитинства прищеплював сину любов до мистецтва, водив його по музеях і галереях, знайомив зі своїми друзями-художниками.

Певне, батько був єдиним, хто щиро любив хлопчика. Після його смерті Шарль був приречений на нерозуміння і самотність навіть у колі близьких людей. Саме в той час Бодлер зближується з молодими поетами і художниками романтично-бунтівного напряму – «покоління молодого, серйозного, іронічного й загрозливого», як характеризував його він сам.

У 1833 році Шарль вступив до ліонського Королівського коледжу і мешкав у пансіоні. В 1836 продовжив освіту в Ліцеї Людовіка Великого, звідки був вигнаний всього за рік до закінчення через борги і розгульний спосіб життя. Він знову жив у пансіоні, суворий режим якого вітчим вважав необхідним для виховання непокірного пасинка.

Бодлерові подобалося шокувати паризьке товариство своїми витівками. Розгулював вулицями то в оксамитовому камзолі, то в чорному фраку з циліндром, то у простій сорочці паризького робітника. Щоб іще більше привернути до себе увагу, якось навіть пофарбував волосся в зелений колір. Схильний до меланхолії, він шукав у стражданнях натхнення для творчості.

1

1844-го Шарль Бодлер познайомився з 24-річною Жанною Дюваль, мулаткою з карими очима й розкішним кучерявим волоссям. Поет намагався покінчити життя самогубством після того, як родина відмовилася прийняти його кохану і поетичну музу - балерину креольського походження Жанну Дюваль. Шарля зовсім не цікавило її особисте життя. Його приваблювала екзотична зовнішність Жанни та зневага, з якою вона ставилася до чоловіків. Їхній зв’язок тривав 20 років. Дюваль крутила ним, як хотіла. Вимагала грошей і коштовних подарунків.

2

4 лютого 1866-го із Шарлем Бодлером стався інсульт. Поетові паралізувало праву частину тіла, відібрало мову. До смерті ним опікувалася стара мати. Жанна завалювала хворого листами, в яких вимагала все більше грошей. Через кілька місяців Бодлерові полегшало. Він почав вставати, ходити й вимовляти деякі слова. Та раптом йому знову стало зле і 46-річний Бодлер вже не вставав із ліжка до самої смерті - 31 серпня 1867-го. Жанна Дюваль, залишившись сама, прожила кілька років у злиднях і померла в лікарні для бідних.

Поет був похований 2 вересня на цвинтарі Монпарнас у Парижі. Поховали його в одній могилі з ненависним йому вітчимом, а в невеликій епітафії, висіченим на надгробку, написали: «Пасинок генерала Жака Опіка і син Кароліни Аршанбо-дефа. Помер в Парижі 31 серпня 1867 у віці 46 років». Про те, що Шарль Бодлер був поетом, не сказали ні слова.

Доля подарувала Бодлеру лише 46 років, але він назавжди увійшов до еліти світової класики.

3

Літературну долю Бодлера визначила його єдина поетична збірка «Квіти зла», яка створювалася поетом упродовж усього життя й увібрала все найкраще з його поетичної спадщини. У цьому плані вона схожа на «Листя трави» Уїтмена чи «Кобзар» Тараса Шевченка. «Квіти зла» — цілісний твір, де всі частини й окремі вірші органічно пов'язані. Книга має посвяту, вступ і складається із шести циклів — «Сплін та ідеал», «Паризькі картини», «Вино», «Квіти зла», «Бунт» і «Смерть».

4

Після публікації «Квітів зла» поета звинуватили в богохульстві і засудили до штрафу в розмірі 300 франків. При цьому зі збірки вилучили 6 самих «непристойних», на погляд цензури, віршів. Заборона на їх публікацію була знята лише в 1949 році.

Більшість сучасників називали Бодлера аморальним, небезпечним богохульником, напівбожевільним. А поет Теодор де Басквіль говорив про нього інше: "Якщо можна назвати людину приємною, то найбільшою мірою це стосується Бодлера. Погляд його сповнений життям і думкою. Коли я слухав його швидку, вишукану мову, мову справжнього парижанина, мені здавалося, що з очей моїх спадає пов'язка, що переді мною відчиняється безмежний світ мрій, образів, ідей, величних пейзажів...". 

Артюр Рембо писав про Бодлера: "Бодлер... - це король поетів, справжній Бог".

За словами О. Блока, своєю поезією Бодлер доводив, що і «у пеклі можна мріяти про вкриті снігом вершини».

Поет вірив, що його вірші, як і найкращі твори Гюго, Готьє, Байрона, залишать слід у людській пам'яті. Так і сталося. Його не лише читали — у нього вчилися. Учителем Бодлера назвали: Верлен, Малларме, Рембо, Пруст, Валері, Елюар, Рільке, Еліот, Брюсов... Про нього писали Іван Франко, Леся Українка, Василь Стефаник.

Українською мовою його твори зазвучали завдяки майстерним перекладам П.Грабовського, М.Драй-Хмари, М.Зерова, І.Світличного, Д.Павличка, І.Драча та ін.

5

Колектив бібліотеки-філіалу № 3 сподівається, що зацікавив вас коротким повідомленням про життя французького поета-романтика і надихнув на більш детальне знайомство з його творчістю та пікантними епізодами з його біографії.