Щороку 21 листопада в нашій країні відзначають День Гідності та Свободи. Без перебільшення, визначні події 2013-2014 рр., які в новітній українській історії відомі під маркерами «Євромайдану», «Єврореволюції» та «Революції Гідності», були національно-патріотичними виступами проти свавілля влади та правоохоронних органів, а також на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України.

В День Гідності і Свободи згадаємо найбільш яскраві місця, речі і гасла, яким судилося стати символічною мапою і хронологією Революції Гідності.

Майдан

1

На Майдані Незалежності  в Києві під час протестних акцій сталися найбільш драматичні події, що призвели до загибелі понад ста людей-патріотів України. Вони пожертвували своїм життям за краще майбутнє України. 

Останні 30 років всі основні народні рухи в Україні географічно зосереджувалися навколо майдану Незалежності в середмісті Києва, а інтелектуально ґрунтувалися на ідеї індивідуальної та колективної свободи вибору як базової соціальної цінності. Перший Майдан – Революція на граніті 1990 року – був важливим чинником здобуття Україною незалежності. На Майдані 2004 року — Помаранчевій революції — люди захищали своє право на чесні вибори. Останній Майдан захистив європейський курс держави і продовжився військовим захистом її територій. Майдан став своєрідним епіцентром кардинальних змін у країні, символом патріотизму та жертовності. Він запустив процес не лише трансформації політичної сцени, а й соціальних і культурних перетворень.

Гімн

Український гімн із пустої формальності перетворився на річ, здатну реально об’єднувати навколо себе десятки і сотні тисяч людей. Пісня, яку перед тим співали хіба футбольні фани, з початком Майдану буквально не сходила з вуст людей.

Гімн лунав скрізь і постійно: люди на ескалаторах метро перегукувались рядками із нього, вагони підземки несподівано вибухали ним, компанії молодих людей у бокових вуличках від Майдану і на далеких від центру районах співали його, ним зустрічали героїв і проводжали ним же…

Стела Незалежності і «Йолка»

3

Стела Незалежності стала не просто свідком, а фактично учасником більшості поворотних точок Революції: мирний протест збирався під нею, побиття студентів відбувалося на ній, під нею барикади зупиняли наступи «Беркуту», а Герої спиняли випущені в натовп кулі. 

Поруч зі стелою стояла «Йолка», яка теж стала символом. Тільки символізувала вона зовсім інше: спершу обізленість та жорстокість, на які здатна влада, а врешті – крах і безсилля тих, хто воює з власним народом. «Йолка» - один із символів Євромайдану, адже розгін мирних протестувальників 30 листопада відбувся під приводом установлення міською владою новорічної ялинки, а віче 1 грудня почалося з її захоплення мітингувальниками. Каркас ялинки став символом незгоди з тодішнім режимом Януковича. Від початку грудня 2013 року, відколи на каркасі ялинки з’явилася перша революційна прикраса – український прапор, і до її демонтажу в середині серпня 2014 року багатотонна металева конструкція була унікальним агітаційним та мистецьким простором, де динамічно було представлено вимоги, ідеї, сподівання, емоції протестувальників. Наразі  «йолка» зберігається у Музеї історії України в Другій світовій війні.

Михайлівський собор

4

На Майдані відродилося символічне значення не лише гімну. Революція так само нагадала людям про істинну роль церкви. Місце захисту і прихистку. Місце, де ти можеш допомогти, і де допоможуть тобі.

Одним з облич Майдану став отець Іван (Сидор), який у ніч побиття студентів бив у дзвони Михайлівського Золотоверхого, як у Середні віки, намагаючись розбудити Київ.

Власне, після тієї ночі цьому монастирю судилося надовго стати точкою на карті протестів: спершу як місцю захисту протестуючих, а згодом – як одному з найбільших медпунктів Майдану. Фактично, у час скрути люди і церква знову по-справжньому згадали одне про одного.

Намети

5

Майдан – не лише географія. Це, в першу чергу, жива й рухлива екосистема співпраці. Головною основною складовою одиницею цієї системи був намет. Він був найважливішим у всіх значеннях. Поява намету важлива як символічний початок Майдану. Як тільки на центральній площі країни з’явився наметовий табір, то це означало, що протест перестав бути чимось факультативним.

У той же час намет – багатофункціональний модуль, практична основа Майдану. У наметі живуть і гріються, у наметі ховаються від ворогів і знаходять друзів, намет – медпункт, операційна, церква, ресторан,  арада кімната і театр.

Барикади

6

Можна багато говорити про те, що вони виглядали неестетично, але це – символ. Символізують вони, швидше за все, самозахист, а це хоч і не завжди естетично, зате чесно. Концептуальність цих споруд в тому, що вони створювалися руками людей, доведених до відчаю і загнаних у глухий кут. Над зведенням барикад працювали чоловіки і жінки, люди похилого віку і юнаки, люди заможні і не дуже, навіть панночки в норкових шубах активно насипали сніг у мішки поряд зі скромними провінційними пенсіонерами. До Дня Незалежності Майдан було повністю очищено від барикад, лишилися лише символічні цеглини з бруківки на Алеї Пам’яті, до якої в скорботі йдуть люди зі всієї України, щоб вшанувати тих, хто загинув там за нашу свободу. 

Алея Героїв Небесної Сотні

7

Узимку 2014 року після кровопролитних подій 18, 19 та найбільше 20 лютого, коли на центральних вулицях Києва розстріляно майданівців, вулиця Інститутська перетворилася на місце скорботи. Люди масово приносили квіти та лампадки до решток вуличних барикад, улаштовували саморобні пам’ятники на тих місцях, де загинули люди тощо. Уже у квітні 2014 року на Інститутській можна було побачити численні пам’ятні хрести, стели та інші знаки вшанування загиблих, яких почали називати Небесною Сотнею. Тоді ж поміж готелем "Україна" і банком "Аркада" спорудили тимчасову дерев’яну церкву-каплицю, а згодом у нижній частині вулиці організували так званий народний Пантеон. Невдовзі частину вулиці та прилеглі до неї території, на яких залишилися свідчення подій Євромайдану, було виокремлено в пам’ятку історії, саму вулицю на ділянці між Хрещатиком і вулицею Ольгинською в січні 2015 року перейменували на алею Героїв Небесної Сотні та відвели для створення Меморіально-музейного комплексу Героїв Небесної Сотні.