«Саме тому, що ми знаємо силу мистецтва, такою великою є наша відповідальність». Ці слова Анни Зегерс були не лише принципом, а й суттю її творчості та життя. З дитинства закохана у мистецтво, вона вивчала у Кельнському університеті історію та мистецтвознавство, захистила дисертацію про творчість Рембрандта, але швидко зрозуміла, що справжня її пристрасть - письменство.

Свої перші оповідання Анна Зегерс видала вже в кінці 20-х років, підписавши їх ім'ям "Зегерс" (справжнє ім’я письменниці – Нетті Рейлінг) в честь свого улюбленого нідерландського живописця Геркулеса Зегерса.

1

Доля Анни Зегерс склалася трагічно: вона «завинила» перед нацистським режимом лише тим, що мала мужність говорити і писати правду. Нічого дивного, що в 1933 році серед спалених в Німеччині книг виявилися і роботи Зегерс, а сама письменниця була заарештована. Правда, ненадовго, після чого поїхала спочатку в Париж, потім в Марсель, звідти - через Нью-Йорк в Мехіко, і тільки після війни повернулася до Східного Берліна. Але де б вона не була, її голос, сповнений болю за рідну Німеччину — землю філософів і поетів, звучить на повну міць.

2

У 1935 році письменниця бере участь у Конгресі на захист культури, що відбувся у Парижі. Вона говорила про долю простого люду: «Коли ви чуєте слова «любов до своєї вітчизни», спитайте спочатку, що люблять у цій вітчизні. Хіба священні багатства країни можуть утішити незаможних? Хіба свята земля може втішити безземельних?».

У Мексиці Анна Зегерс очолює антинацистський клуб імені Генріха Гейне, публікує статті й політичні огляди.

5

Написаний в 1939 році "Сьомий хрест" вважається кращим і, на думку критиків, найбільш зрілим романом Анни Зегерс. Це історія семи ув'язнених, які втекли з концтабору Вестгофен, і врятуватися з них вдалося лише одному. Роман приніс автору світову славу, а в США він навіть став "книгою місяця". У самій же Німеччині "Сьомий хрест" вийшов лише через багато років.

У 1949 році з'явився роман "Мертві залишаються молодими" - епічний твір про Німеччину з 1919 по 1945 рік, книга про цілу націю, що опинилася на межі загибелі, і про ту внутрішню силу, з якою люди боролися з режимом.

4

Також одним із найвищих художніх досягнень Анни  Зегерс стало оповідання «Прогулянка мертвих дівчат» (1943, надруковано 1946 p.), побудоване на непомітних переходах від ліричної сповіді до спогадів, від світу реального до світу ірреального. Сучасне і минуле, дійсне і нематеріальне поєдналося в оповіданні. Особливого значення набуває в оповіданні тема людської пам'яті. Нетті (так у дитинстві називали Анну Зегерс) живе пам'яттю серця, а тому їй не зраджує і пам'ять розуму. Нескінченний потік свідомості (факти, події, люди), збагачений потоком емоційної пам'яті, викликає появу оповідань — роздумів. То були роздуми автора про долю своєї батьківщини і свого народу. А можливо, і людства. Оповідання сповнене любові до людини і болю за неї. У «Прогулянці мертвих дівчат» Анна Зегерс художніми засобами підводить читача до висновку про те, що кожна людина має пройти свій життєвий шлях так, щоб лишитися гідною високого звання людини.

При всій силі свого запалу Анна Зегерс не скотилась до політичних трактатів: в її реалістичних творах боролися і міркували, любили і страждали живі люди.

3

Але з якою увагою і трепетом ставилася Анна Зегерс в роки своєї вимушеної еміграції до розповідей тих, хто побував у Німеччині! Крім того, Зегерс зустрічалася і з тими, хто побував у концтаборі або зумів втекти з  нього.

Як це не раз траплялося в історії, з часом ім'я письменниці Зегерс було реабілітовано. У 1947 році їй вручили найпрестижнішу літературну нагороду Німеччини - Премію Георга Бюхнера. А в Майнці, де вона народилася, її сьогодні відносять до почесних жителів.

Одна з вулиць Берліна названа ім'ям Анни Зегерс. Вона розташована в районі Адлерсхофі, де вона прожила з 1955 року до самої смерті. Квартира письменниці сьогодні перетворена в музей.