Друк
Категорія: Новини
Перегляди: 189

29 липня 1865 народився видатний український церковний діяч, знаменитий митрополит Андрей Шептицький (світське ім’я - граф Роман Марія Олександр Шептицький; 1865-1944), настоятель Української греко-католицької церкви в 1900-1944 роках, Митрополит Галицький, охоронець Київського митрополичого престолу.

Його ім'я вже давно стало символом української Церкви, символом духовності нації, символом національного та духовного єднання народу.

Кожного разу, коли ми думаємо, говоримо і вивчаємо постать слуги Божого митрополита Шептицького, в мене виникає таке враження, що ми щораз більше розуміємо як мало і не до кінця сьогодні є вивчена його спадщина, як, можливо, ще не до кінця ми усвідомлюємо велич цієї особи.

Митрополит Шептицький очолював УГКЦ майже пів століття, і цих пів століття – це був надзвичайно складний час для існування церкви, і нашого народу.

Перша половина XX століття була позначена двома світовими війнами, страшними лихоліттями, часами не просто бездержавності, а часами великого нищення українського народу і водночас злетами українського духу до висот у його значенні за його самостійність, соборність і незалежність. Тому, безперечно, Пастир Церкви, який вів своє стадо дорогами Христового Євангелія в такі буремні роки уже силою тих історичних обставин є непересічною особою.

Окреслимо постать митрополита, виділивши в ній три основні грані. Найперше, про нього слід говорити як про святу людину, особу, яка є сповнена святим Духом і особу, яка сформувала сучасне обличчя нашої Церкви. Як митрополит він відчував голос своїх предків, серед яких були Київські митрополити, і повернувся назад до свого народу, як колись Мойсей з дому фараона повернувся до свого ув'язненого, на рабські роботи приреченого народу.

Будучи одним з найбагатших людей Галичини він жив у крайній вбогості. Мабуть, не було жодної речі, жодної частини його одягу, яка б не була покрита латкою. Будучи Києво-Галицьким митрополитом він жив як вбогий монах. 

Друга грань митрополита – це його постать, як етнарха, глави нації, батька народу. Очевидно, що I пол. XX ст. характеризується пануванням багатьох людиноненависницьких ідеологій. Дуже часто різні народи творили свою національну ідею базуючись саме на них. Але в тому часі, митрополит Андрей зумів закласти євангельський фундамент в основи для справжнього українського патріотизму, який ми сьогодні називаємо здоровим українським націоналізмом. Як часто його гостро критикували тогочасні ідеологи українського націоналізму, називаючи його різними такими неприхильними словами, саме за те, що він за дуже по-християнськи ставився до ворогів українського народу, які тоді були занадто агресивними до його пастви, до його народу, народу бездержавного, народу, який розривали між собою сусідні імперії, народу, існування якого заперечували різні ідеологічні схеми і псевдонауковці того часу в різних сусідніх країнах.

Коли після I-ї Світової війни держави переможці відбирають право українському народові на вільну державу Андрей Шептицький є єдиним голосом народу у Європі та світі, єдиним посланцем, єдиним представником цього народу, який говорить про нього на найвищих міжнародних форумах.

Третя, дуже цікава риса митрополита, як Божого пророка церковного і національного єднання та примирення. Андрей Шептицький вів надзвичайно інтенсивну переписку і на Сході, і на Заході, з православними ієрархами, зокрема з владикою Храповицьким. І коли його опоненти, ті, які заперечували ідею церковної єдності, силою буремних подій, революції, громадянської війни в Росії були вигнані зі своїх єпископаських осідків, Антонію Храповицькому митрополит відкриває гостинно двері митрополичих палатів у Львові, і протягує руку своїм православним братам і так навчає робити.

Андрей Шептицький - слуга Божий, який рятує сотні єврейських дітей під час Голокосту Другої світової війни. 

Можна говорити про багато граней митрополита Андрея Шептицького. Сьогодні він для нас як взірець і заступник, як той у кого знаходимо відповіді на найскладніші питання церковного, суспільного і громадського життя, а відтак будівництва міжнаціонального та міжцерковного діалогу.

Нехай сьогодні постать Мойсея українського народу ⅩⅩ століття надихає нас на нові кроки дорогою, якою свого часу повів свою паству цей праведний і святий муж. 

Рекомендую до перегляду український фільм про митрополита «Владика Андрей», до прочитання книгу Мирослава Мариновича «Митрополит Андрей Шептицький і принцип «позитивної суми».

Отець Максим Кролевський, священик УГКЦ у м. Полтава.