Наприкінці першого місяця літа українці відзначають День Конституції України. Це свято вважається одним із наймолодших, адже з’явилось воно лише після ухвалення Основного Закону нашої держави.
Незалежна Україна спочатку жила за радянською Конституцією. Українську Конституцію писали шість років – з 1990 по 1996, а на фінальному етапі її прийняття навіть опинилося під загрозою зриву через розбіжності між президентом і Верховною Радою. Але в кінцевому підсумку Основний Закон України були прийнято о 9.18 ранку 28 червня 1996 року. Того дня вперше прозвучав затверджений Конституцією національний гімн та до зали Верховної Ради урочисто внесли синьо-жовтий прапор… Ухвалення Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність.
Насправді, історія української конституції у часовому просторі налічує не одне століття. Біля її джерел лежать такі відомі науковому світові пам’ятки вітчизняної правової культури, як «Руська Правда», «Литовські статути», акти періоду козацької держави Богдана Хмельницького, Конституція Пилипа Орлика та інші. Будучи органічною складовою історії національного державотворення, історія українських конституцій певною мірою увібрала в себе весь трагізм багатовікової боротьби українського народу за свою національну державність.
За матеріалами Українського інституту національної пам’яті бібліотекарі бібліотеки-філії № 1 підготували презентацію, в якій висвітили основні етапи становлення та розвитку українського конституціоналізму.
Відзначаймо свято та пам’ятаймо, що Конституція – це не просто набір правил про державу, про вибори, права і обов’язки суспільства та кожного громадянина. Це найвищий закон, що встановлює та визначає державний устрій, контролює владу, нагадує про повагу і який дозволяє нам почуватися у безпеці та здійснювати усі свої мрії!