Меценатство в Полтаві має досить давню історію. Завдяки активній благодійній діяльності небайдужих заможних людей в нашому місті будувалися та утримувалися заклади освіти, з’являлися лікарні, відкривалися музеї з унікальними предметами мистецтва, видавалися книжки, поширювалося соціальне благодійництво з підтримкою безпритульних, дітей-сиріт, людей похилого віку, хворих. Меценати залишили неоціненний спадок у матеріальному вигляді та у вигляді вічної пам’яті і шани. Увазі користувачів пропонується інформація про полтавських благодійників минулого і сучасних.
ЄГОРОВ, Г. А. А чому б такому й не статися? (Олександрівська початку ХХ століття) / Г. А. Єгоров. – Полтава : Дивосвіт, 2023. – 92 с.
ПАВЛОВСКИЙ, И. Ф. Полтавцы: Иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители. Опыт краткого биографического словаря Полтавской губернии с половины XVIII в. С 182ипортретами; Предисл. В. А. Мокляк. – Харьков: «Издательство САГА», 2009. – 294 с., ил. (Репринтное воспроизв. Издания Полтава: Т-во Печатн. Дела (тип. быв. Дохмана), 1914 г.)
АБАЗА ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ
Закінчив курс Петрівського Полтавського Кадетського корпусу. Дійсний статський радник. У 1865-1868 роках – полтавський предводитель дворянства. У 1872-1888 роках – міський голова Полтави. Упродовж кількох десятиліть перебував виборним членом опікунської ради Маріїнського жіночого училища (гімназії). Кращим вихованкам гімназії виплачували стипендію міського голови з приватних пожертвувань. Також був замісником голови Полтавського управління Товариства опікунства поранених та хворих воїнів.
НОСОВА, А. Олександр Абаза – мер з дворянським титулом [Електронний ресурс] / А. Носова // Poltava X. – 2023. – 9 листопада. - Режим доступу: https://yes-poltava.com.ua/uk/eternal/oleksandr-abaza-mer-z-dvoryanskym-tytulom (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
СОТНИК, А. Влаштовував бали та споглядав за парадом з балкону [Електронний ресурс] / А. Сотник // Суспільне Полтава. – 2021. – 10 квітня. - Режим доступу: https://suspilne.media/poltava/121059-vlastovuvav-bali-ta-spogladav-za-paradom-iz-balkonu-istoria-rezidencii-oleksandra-abazi-u-poltavi/ (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
ЦАЛИК, С. Патрон Полтави. Незвичайна исторія самого найчеснішого градоначальника в Російської імперії [Електронний ресурс] / С. Цалик // Фокус. – 2018. – 27 травня. - Режим доступу: https://focus.ua/archivist/398352 (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
БАЙЄР ОЛЕКСАНДР ОТТОВИЧ
Директор та засновник першого приватного комерційного училища О. О. Байєра у Полтаві. Народився 1856 р. Виховувався у Костянтинівському Межовому Інституті, після закінчення інженерного відділення випущений зі званням межового інженера. Витримавши пробними уроками в екзаменаційній комісії Головного Управління військово-навчальних закладів на право викладання математики в Кадетських Корпусах та однорідних з ними навчальних закладів, 10 серпня 1886 р. був визначений викладачем математики в Полтавському кадетському корпусі, де і перебував на службі до 14 вересня.
Став відомим у місті культурним і громадським діячем та благодійником, прагнув допомогти бідноті. 1900 року статський радник О. О. Байєр заснував у Полтаві на власні кошти перше в губернії приватне семикласне комерційне училище, назване його іменем. Воно було першим у Полтавській губернії. Працював там директором і вчителем арифметики. Нині в цьому приміщенні по вул. Шевченка, 19 загальноосвітня школа № 4. Він сприяв багатьом полтавцям, у тому числі вихідцям з бідних сімей ( які навчалися безкоштовно), здобути освіту, знайти свій шлях у житті.
БАЙЄР, Олександр Оттович [Електронний ресурс] // Історія Полтави (Сайт Бориса Тристанова). - Режим доступу: http://histpol.pl.ua/ru/petrovskij-poltavskij-kadetskij-korpus/personal-ppkk/vospitateli-ppkk?id=1340 (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
ВУЛ. ШЕВЧЕНКА, 19. Загальноосвітня школа № 4 (колишнє училище О. О. Байєра) [Електронний ресурс] // Полтава історична [сайт]. - Режим доступу: http://poltavahistory.inf.ua/hisp_u_101.html (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
КОМЕРЦІЙНЕ училище О. О. Байєра [Електронний ресурс] // Історія Полтави (Сайт Бориса Тристанова). - Режим доступу: http://histpol.pl.ua/ru/?option=com_content&view=article&id=464 (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
ОДИН із полтавських благодійників [О. О. Байєр] // Жук, В. Н. Долею пов’язані з Україною. Нариси з історії німецьких колоністів на Полтавщині, про долю їх нащадків і відродження німецьких товариств у краї. – Полтава, 2006. – С. 90-93.
БОБРОВСЬКИЙ ПАВЛО ПАВЛОВИЧ
Уродженець Полтави (28.12.1860/ 08.01.1861 – після 1944). Дипломат, офіцер контррозвідник, мандрівник. Закінчив Петровський Полтавський кадетський корпус (1877), Павлівське військове училище (1879), Миколаївську військову Академію Генштабу. Благодійник, засновник міжнародного народознавчого відділу Природничо-історичного музею Полтавського губернського земства. Дворянин із родини полтавського службовця П. П. Бобровський, з не надто великими статками, знайшов можливість витрачати кошти на придбання, перевезення до Полтави з різних країн зразків старожитностей, мистецьких виробів, етнографічних матеріалів, предметів озброєння музейного значення, пізніше витрачав пенсійні заощадження на виготовлення обладнання й вітрин для музею. Ця діяльність спиралася не тільки на професійні знання людини, яка побачила світ, розумілася на колекціонуванні, загальносвітовій історії, історії культури, а й була патріотом, палким шанувальником Полтави. Впродовж тривалого часу меценат «всіма своїми помислами» був у музеї, розробив концепцію та художнє вирішення залів для експонування своїх дарів, виготовив за свій рахунок вітрини, укладав етикетаж та описи подарованих предметів. Частина колекції зберігається тепер Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського.
СУПРУНЕНКО, О. Б. Павло Бобровський. Колекціонер, меценат, фундатор народознавчого зібрання у Полтаві. – Додатки : Надходження колекції П. П. Бобровського до Природничо-історичного музею Полтавського губернського земства за 1899–1915 рр. / [укл. Супруненко О. Б.] ; Альбом родини Бобровських : каталог / [укл. Кондратенко Н. Г., Сулима О. С.] / ПНПУ імені В. Г. Короленка ; ПКМ імені Василя Кричевського ; [відп. ред. д. і. н., проф. О. О. Нестуля]. – Харків ; Полтава : ТОВ «Майдан», 2024. – 150 с.
БОБРОВСКИЙ, Павел Павлович [Електронний ресурс] // История Полтавы (Сайт Бориса Тристанова) - Режим доступу: http://histpol.pl.ua/ru/component/content/article?id=5775 (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
СУПРУНЕНКО, О. Павло Бобровський та його народознавче зібрання у Полтаві / О. Супруненко, Р. Супруненко // Полтавський краєзнавчий музей : маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона пам’яток : збірник наукових статей. – Харків ; Полтава : ТОВ «Майдан», 2024. – Вип. ХІХ. – С. 189-257.
У ПОЛТАВІ презентували книгу «Павло Бобровський : колекціонер, меценат, фундатор народознавчого зібрання у Полтаві» [Електронний ресурс] // Полтавська ОВА : [сайт]. – 2024. – 21 червня. - Режим доступу: https://poda.gov.ua/news/184083 (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
У ПОЛТАВІ презентували книгу «Павло Бобровський : колекціонер, меценат, фундатор народознавчого зібрання у Полтаві» [Електронний ресурс] / Полтавська ОВА // Новини Полтавщини. – 2024. - 21 червня. - Режим доступу: https://np.pl.ua/2024/06/u-poltavi-prezentuvaly-knyhu-pavlo-bobrovskyy-kolektsioner-metsenat-fundator-narodoznavchoho-zibrannia-u-poltavi/ (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
КОНИСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ЯКОВИЧ
Український письменник, перекладач, громадський діяч, правник, меценат. Його по справедливості називають першим послідовним українським самостійником. Він належав до когорти діячів, які вміли і чітко поставити мету, і знайти правильні шляхи її досягнення. Багаторічна невтомна робота О. Кониського в мистецькій та громадській сфері стала міцним фундаментом для розвитку національної ідеї за часів, коли ця справа була не лише складною, а й часом небезпечною. Він служив у Полтаві й засновував недільні школи та забезпечував їх книгами власного авторства.
ГУРАЛЬ, О. Сімейні таємниці Олександра Кониського [Електронний ресурс] / О. Гураль // Український тиждень. – 2024. – 11 січня. - Режим доступу: https://tyzhden.ua/simejni-taiemnytsi-oleksandra-konyskoho/ (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
КОНИСЬКИЙ Олександр Якович // Ротач, П. П. Полтавщина літературна : Енциклопедичний біобібліографічний словник : У 3-хкнигах. – Кн. 2. – Полтава : Дивосвіт, 2020. – С. 265-267.
ОЛЕКСАНДР Кониський (Переходовець) про організацію освіти в Полтаві середини ХІХ ст. : огляд статті на сторінках часопису «Основа» за 1861 рік. Часопис «Основа», як джерело історико-краєзнавчих досліджень. Випуск 2 [Електронний ресурс] // Національна історична бібліотека : [сайт]. – 2022. – 14 червня. - Режим доступу: https://nibu.kyiv.ua/news/246/ (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ІВАН ПЕТРОВИЧ
Письменник, поет, драматург, громадський діяч, основоположник сучасної української літератури. Походив із зубожілого козацького старшинського роду, батько працював канцеляристом міського магістрату. Згодом Котляревські отримали дворянське звання. Дев’ять років навчався в духовній семінарії у Полтаві, яку так і не закінчив – духовна кар’єра його не приваблювала. Тоді ж почав писати вірші, публікувався в сатиричному альманаху «Полтавська муха». Працював канцеляристом, вчителював у поміщицьких родинах. Водночас активно цікавився українським фольклором: вивчав життя простого люду, його звичаї та обряди, записував народні пісні. В 1810-му став наглядачем Будинку виховання дітей бідних дворян у Полтаві, який згодом перетворив на зразковий навчально-виховний заклад. Організатор та керівник Полтавського театру (1818-1821). Котляревський розумів необхідність розвивати українську драматургію. Саме для театру в 1819-му написав драматичні твори «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», що й досі не сходять зі сцени. Активно співпрацював з талановитим актором Михайлом Щепкіним, якого допоміг викупити з кріпацтва.
ГОРОБЕЦЬ, С. 1769 – народився Іван Котляревський, драматург [Електронний ресурс] / С. Горобець // Український інститут національної пам’яті : [сайт]. - Режим доступу: https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/veresen/9/1769-narodyvsya-ivan-kotlyarevskyy-dramaturg (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
СТОРОХА, Є. Полтавське оточення Івана Котляревського та спілкування [Електронний ресурс] / Є. Стороха // Рідний край. – 2019. – № 2(41). – С. 100-103. - Режим доступу: http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/16049/1/37.pdf (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
ЧЕРЕДНИК, Л. Громадсько-педагогічна діяльність І. П. Котляревського [Електронний ресурс] / Л. Чередник // Рідний край. – 2019. – № 2(41). – С. 151-154. - Режим доступу: https://reposit.nupp.edu.ua/bitstream/PoltNTU/7669/1/РК_2(41)_Чередник.pdf (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
ЛИЗОГУБ ФЕДІР АНДРІЙОВИЧ
Походив зі старовинного козацького роду, до жовтневого заколоту 1917 року був «октябристом» з українофільською орієнтацією. Голова Полтавської губернської земської управи, ініціатор видання творів Івана Котляревського та спорудження йому пам’ятника у Полтаві, голова Ради Міністрів Української держави, земський діяч та меценат. За сприяння Федора Лизогуба Полтава перетворилася на центр української культури. Він долучився до створення в Полтаві міського музею. Ініціював спорудження в Полтаві будинку земства в стилі українського модерну. Нині тут розміщується відомий містянам та тисячам вітчизняних й закордонних туристів Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського, фасад будівлі якого є одним із знакових українських символів Полтави.
ЗЯТЬЄВ, С. Цього дня народився український громадсько-політичний діяч Федір Лизогуб [Електронний ресурс] / С. Зятьєв // Армія inform. – 2021. – 6 жовтня. - Режим доступу: https://armyinform.com.ua/2021/10/06/6-zhovtnya-czogo-dnya-narodyvsya-ukrayinskyj-gromadsko-politychnyj-diyach-fedir-lyzogub/ (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
ЛИСОГОР, М. Робоча група затвердила нові варіанти для усіх 99 вулиць із другої черги перейменування топонімів Полтави [Електронний ресурс] : [провулок Федора Лизогуба, про громадського діяча] / М. Лисогор // інтернет-видання Полтавщина. – 2023. – 7 березня. - Режим доступу: https://poltava.to/news/70267/ (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
ПОЛОВЕЦЬ, В. Федір Андрійович Лизогуб [Електронний ресурс] / В. Половець // Сіверянський літопис. – 2016. - № 5. – С. 156-160. - Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/110006/16-Polovets.pdf?sequence=1 (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
ПУСТОВГАР, О. Меценат і державний діяч доби української революції 1917-1921 років: до 170-річчя Федора Лизогуба [Електронний ресурс] / О. Пустовгар // інтернет-видання Полтавщина. – 2021. – 6 жовтня. - Режим доступу: https://poltava.to/project/7049/ (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
СЮНДЮКОВ, І. Меценати, козаки, державотворці-3. Славетний рід Лизогубів в історії України [Електронний ресурс] / І. Сюндюков // День. – 2018. – 22 лютого. - Режим доступу: https://day.kyiv.ua/article/istoriya-i-ya/metsenaty-kozaky-derzhavotvortsi-3 (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
ТИМОШЕНКО, Т. Ф. Лизогуб – спадкоємець традицій свого роду [Електронний ресурс] / Т. Тимошенко // Сіверянський літопис. – 2006. - № 5. – С. 64-68. - Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/52947/09-Tymoshenko.pdf?sequence=1 (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
ТИМОШЕНКО, Т. Ф. Меценатство – родинна традиція Лизогубів [Електронний ресурс] / Т. Тимошенко // Скарбниця української культури. – 2007. – С. 278-280. - Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/42773/48-Timoshenko.pdf?sequence=1 (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
МАРКЕВИЧ ГРИГОРІЙ ІПАТІЙОВИЧ
Активний діяч українського просвітницького руху в Полтаві на зламі ХІХ — ХХ століть, видавець української літератури, журналіст, освітній і громадський діяч. Народився у с. Вороньки на Полтавщині. Закінчив Полтавську духовну семінарію і Київську духовну академію. Переїхавши до Полтави вчителював, був інспектором музики в Полтавському інституті шляхетних дівчат, займався культурно-освітньою роботою. Саме він започаткував у Полтаві український музично-драматичний гурток, яким керував у 1911–1918 рр., та щорічні шевченківські вечори. Членами гуртка були також Л. В. Падалка, М. А. Дмитрієв, В. П. Горленко, В. І. Василенко та інші визначні постаті Полтавщини. Входив Маркевич і до складу Українського клубу, заснованого в 1913 р. Окрім Григорія Іпатійовича активними членами цього 50 клубу також були П. Чижевський, В. Андрієвський, В. Щербаківський, Є. Сіяльський. Всі – відомі представники полтавської інтелігенції. Григорій Маркевич писав вірші, розвідки з історії краю, статті. Знавець українського фольклору. Наприкінці життя Григорій Іпатійович був серед організаторів створення в Полтаві капели бандуристів. Г. Маркевич — перший видавець щотижневого україномовного часопису «Рідний край» (1905–1907); входив до його редакційного комітету, який включав Миколу Дмитрієва, Грицька Коваленка та Панаса Мирного. Він словом і ділом допомагав редакційному комітетові журналу.
У 1905–1918 рр. очолював власну друкарню «Книгарня Г.І. Маркевича», де випустив книжки українською мовою, та мав магазин із продажу українських видань. Видавництво друкувало твори Т. Г. Шевченка, І. П. Котляревського, Лесі Українки, Панаса Мирного, І. К. Тобілевича, М. Л. Кропивницького. І це далеко не повний перелік. Саме видавництво Г. Маркевича опублікувало першу «Коротку граматику української мови» П. Ф. Залозного, «Рідну мову» А. Базилевича і «Арифметику» О. Степовика. А ще «Книгарня Маркевича» друкувала афіші вистав і концертних вечорів Полтавського музично-драматичного гуртка, художні листівки із зображенням письменників та гетьманів України, «Альбом пам’ятників і краєвидів Полтави», різноманітні дитячі книжки, ноти1 . В 1906 р. Г. Маркевич, М. Дмитрієв, Панас Мирний та Г. Шерстюк заснували перше в Україні видавництво літератури для педагогів «Український учитель». Мета – поширювати знання, роблячи українців освіченішими; сіяти поміж ними зерна науки, плекати любов до рідної мови та історії. Значна роль Г. І. Маркевича у справі поширення на Полтавщині творів Т. Г. Шевченка. З ініціативи книговидавця у Полтаві видано «Кобзар» в 1917 р. та окремі твори: «Іржавець», «Великий льох», «Назар Стодоля». Деякі поезії вміщувалися на концертних програмах шевченківських вечорів. Г.І. Маркевич першим у 1909 р. надрукував ноти до «Заповіту» Кобзаря. Багато зусиль доклав Г. І. Маркевич і до спорудження пам’ятника Котляревському в Полтаві.
КУЧЕРНЮК, І. В. Часопис «Рідний край» в суспільно-політичному та культурному житті України (1905-1916 рр.) [Електронний ресурс] : Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук / І. В. Кучернюк ; наук. кер. В. Ф. Колесник ; Міністерство освіти і науки України ; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2016. – С. 46-51. - Режим доступу: https://shron1.chtyvo.org.ua/Kucherniuk_Iryna/Chasopys_Ridnyi_krai_v_suspilno-politychnomu_ta_kulturnomu_zhytti_Ukrainy_1905__1916_rr.pdf?PHPSESSID=g8o2es0h91vhu6p45egae34lf6 (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
ЛИТВИНЕНКО, А. Маркевич Григорій Іпатійович. / А. Литвиненко // Українська музична енциклопедія : в 6 т. / голова редкол. Г. Скрипник ; Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України. - Київ, 2011. Т. 3 : («Л-М»). - С. 312.
МАРКЕВИЧ Григорій Іпатійович // Ротач, П. П. Полтавщина літературна : Енциклопедичний біобібліографічний словник : У 3-хкнигах. – Кн. 2. – Полтава : Дивосвіт, 2020. – С. 578-579.
МАРКЕВИЧ Григорій Іпатійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія Сучасної України. - Режим доступу: https://esu.com.ua/article-63697 (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
МИЛОРАДОВИЧ ЄЛИЗАВЕТА ІВАНІВНА
Українська громадська і культурна діячка, голова Полтавського філантропічного товариства, меценатка. Колоритна постать на громадсько-культурному тлі 60-70-хх років ХІХ ст. була «провісниця волі» Єлизавета Милорадович із роду Скоропадських, представниця української аристократичної еліти. Зробила для Полтавщини і загалом України так багато добра, що заслуговує на вдячну пам’ять земляків. Її життя як свідомої українки позначене перевагою ідеалів, спрямованих на розбудову національної самобутності. Підтримувала своїми пожертвами українські видання та недільні школи, жіночу гімназію в Полтаві. Заснувала на свої кошти школу в селі Рибці поблизу Полтави. Сама ходила по школах і навчала дітей, а також полюбляла після занять співати зі школярами. Опікувалася полтавським аматорським театром, також за її допомогою організували читальню для міщан (так звану «Народну бібліотеку»). Полтавський маєток Милорадовичів (нині на цьому місці розташована гімназія № 6) в освічених колах вважався осередком культури, мистецтва. Сучасники свідчили, що жодного доброчинного заходу в Полтаві не проводилося без активної участі пані Єлизавети. З 1878 року очолювала Полтавське філантропічне товариство. Одну із вулиць Полтави названо на честь Єлизавети Милорадович.
МИЛОРАДОВИЧ Єлизавета Іванівна // Ротач, П. П. Полтавщина літературна: Енциклопедичний біобібліографічний словник : У 3-хкнигах. – Кн. 2. – Полтава : Дивосвіт, 2020. – С.
ПЕТРЕНКО, І. М. Діячка українського національно-культурного руху, голова Полтавського філантропічного товариства? До 190-річчя Єлизавети Милорадович [Електронний ресурс] / І. М. Петренко // інтернет-видання Полтавщина. – 2022. – 12 січня. - Режим доступу: https://poltava.to/project/7197/ (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
ПЕТРЕНКО, І. М. Єлизавета Милорадович (1832–1890) в українському суспільно-політичному русі : монографія / І. М. Петренко. – Полтава : ПУЕТ, 2013. – 151 с.
ПЕТРЕНКО, І. М. Колоритна Полтавщина : До 190-річчя Єлизавети Милорадович [Електронний ресурс] / І. М. Петренко // Полтава 365. – 2022. – 12 січня. - Режим доступу: https://poltava365.com/diyachka-ukraiinskogo-naczionalno-kulturnogo-ruxu,-golova-po.html,-golova-po.html (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
СІРОБАБ, Н. Єлизавета Милорадович: «гетьманша», меценатка і жінка-емансіпе [Електронний ресурс] / Н. Сіробаб // Повага. – 2023. – 7 квітня. - Режим доступу: https://povaha.org.ua/yelyzaveta-myloradovych-getmansha-metsenatka-i-zhinka-emansype/ (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
ТА, що світло в темряву несла… До 180-річчя від дня народження громадської діячки, просвітниці, меценатки Є. І. Милорадович [Електронний ресурс] Історико-бібліографічна розвідка // Полтавська обласна бібліотека для юнацтва імені Олеся Гончара : [сайт]. - Режим доступу: https://www.libgonchar.org/index.php?option=com_content&view=article&id=159%3Aq------q---&catid=123&lang=uk (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
1832 – народилася Єлизавета Милорадович, меценатка [Електронний ресурс] // Український інститут національної пам'яті : [сайт]. - Режим доступу: https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/sichen/12/1832-narodylasya-yelyzaveta-myloradovych-mecenatka (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
ФАРІОН, І. Єлизавета Милорадович-Скоропадська : «Гетьманша» Великої України [Електронний ресурс] / Ірина Фаріон // You Tube : [сайт]. Відеодані. – Дата публікації 30.03.2021. - Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=lS6ZRIv5ajo&ab_channel=IrynaFarion (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
ПОТОЦЬКИЙ ПАВЛО ПЛАТОНОВИЧ
Уродженець с. Просяниківка Кобеляцького повіту Полтавської губернії (нині Полтавського р-ну Полтавської обл.), син судді Кобеляцького повітового суду, нащадок відомого старшинського козацького роду, генерал від артилерії, громадський і культурний діяч, військовий історик, музеєзнавець, бібліофіл, меценат, знавець української старовини.
Здобув ґрунтовну освіту: навчався в полтавському пансіоні Туржанського (1867–1868), Петровській Полтавській військовій гімназії (1868–1874) [таку назву в 1865–1882 рр. мав Петровський Полтавський кадетський корпус]; Михайлівському артилерійському училищі (1874–1877) у Санкт-Петербурзі, по закінченні якого за високі досягнення у навчанні отримав першу премію, а його ім’я було занесено на Мармурову дошку пошани. Був почесним членом Полтавської вченої архівної комісії; за його матеріального сприяння було засновано Військовий музей у Полтаві. 24 липня 1938 р. 81-річного П. Потоцького заарештували. Через місяць, 27 серпня, не витримавши тортур, він помер у Лук’янівській в’язниці.
СЛАБОШПИЦЬКИЙ, М. Ф. Українські меценати : нариси з історії української культури / М. Ф. Слабошпицький. – Київ : Вид-во М. П. Коць : Ярославів Вал, 2006. – 416 с.
СМИРНОВА, С. М. Бібліотека Павла Потоцького [Електронний ресурс] / С. М. Смирнова // Українська Бібліотечна Енциклопедія. – 2023. – 31 жовтня. - Режим доступу: https://ube.nlu.org.ua/article/Бібліотека Павла Потоцького (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
ШЕНДРИК, Л. Сучасники І. Ф. Павловського – нащадки козацько-старшинського роду Потоцькі [Електронний ресурс] / Л. Шендрик // Збірник наукових статей за матеріалами круглих столів, присвячених пам’яті історика, архівіста, музейника Івана Павловського. Випуск ІІ (2016 – 2020 рр.) – Полтава : ФОП Говоров С.В. - 2020. – С. 47-57. - Режим доступу: https://battle-poltava.org.ua/wp-content/uploads/2020/11/zbirnyk-book-2020-a5-web.pdf#page=49 (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
РЕПНІНА ВАРВАРА МИКОЛАЇВНА
Княгиня Варвара Рєпніна, онука останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Була прихильницею прогресивних просвітницько-культурних ідей того часу. Всіляко сприяла розвитку жіночої освіти. Княгиня звертається до полтавського дворянства з ініціативою створення солідного навчального закладу. Так виникла ідея організації у Полтаві дворянського інституту шляхетних дівчат. Заснувала у місті перший навчальний заклад закритого типу для доньок збіднілих дворян, аби ті могли здобути відповідну освіту і не тільки вишивали, музикували чи чаювали та вели домашнє господарство, а й могли підтримати будь-яку бесіду та знали іноземні мови. Варвара Репніна стає головою ради інституту.
ГРАКОВСЬКА, Н. Там навчали не тільки "жіночім" обов'язкам: як виглядав один з перших в Україні інститут шляхетних дівчат [Електронний ресурс] / Н. Граковська // Telegraf : [сайт]. – 2022. – 16 листопада. – Режим доступу: https://news.telegraf.com.ua/ukr/obshhestvo/2024-11-16/5886346-tam-navchali-ne-tilki-zhinochim-obovyazkam-yak-viglyadav-odin-z-pershikh-v-ukraini-institut-shlyakhetnikh-divchat (дата звернення 20.08.2025). – Назва з екрана.
ІЛЬЧЕНКО, О. Жіноча благодійність на Полтавщині : з досвіду заснування Інституту шляхетних панянок [Електронний ресурс] / О. Ільченко. - Режим доступу: https://cyberleninka.ru/article/n/zhinocha-blagodiynit-na-poltavschini-z-dosvidu-zasnuvannya-institutu-shlyahetnih-panyanok/viewer (дата звернення 20.08.2025). – Назва з екрана.
ІЛЬЧЕНКО, О. Меценатство жінок в освіті України (ХІХ-початок ХХ століття) [Електронний ресурс] / О. Ільченко // Естетика і етика педагогічної дії. – 2016. Вип. 14. – С. 70-78. - Режим доступу: https://aesthetethicpedaction.pnpu.edu.ua/article/view/171588/171244 (дата звернення 20.08.2025). – Назва з екрана.
МАЙЖЕ 200 років тому вихованок полтавського інституту шляхетних дівчат навчали за європейською системою освіти [Електронний ресурс] // інтернет-видання Полтавщина : [сайт]. – 2024. – 14 липня. - Режим доступу: https://poltava.to/news/77217/ (дата звернення 20.08.2024). – Назва з екрана.
ТКАЧЕНКО, К. Як у Полтаві з’явився перший Інститут для шляхетних панянок [Електронний ресурс] / К. Ткаченко // Полтавська хвиля. – 2025. – 8 квітня. - Режим доступу: https://poltavawave.com.ua/p/yak-u-poltavi-z-yavyvsya-pershyj-instytut-dlya-shlyahetnyh-panyanok (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
РУСОВА СОФІЯ ФЕДОРІВНА
Мала шведсько-французьке коріння, проте все своє життя присвятила боротьбі за державність України, розвитку української педагогіки та культури. Заклала основи української системи освіти, розробила перші українські підручники, створила Союз українок, видавала Шевченка, боролася з русифікацією і була справжньою українкою, при цьому не українка за походженням. Просвітницька діяльність подружжя Русових безпосередньо пов'язана з Полтавою. У 1891-1892 та у 1899- 1902 рр. родина Русових мешкала у нашому місті. Їхній будинок, що і донині зберігся, стояв на Воскресенській вулиці, неподалік сучасного музичного училища. За українофільські погляди сім’я Русових була визнана неблагодійною, через що постійно перебувала під політичним наглядом. Вони були активними діячами Полтавської української громади. Питання розвитку української культури, освіти, книги були пріоритетними у їх громадській діяльності. На відзначення столітніх роковин української літератури Олександр та Софія Русови організували вечір пам’яті І.П. Котляревського, на якому обговорювалось питання спорудження пам’ятника великому полтавцю. У будинку Русових неодноразово збиралися полтавські громадівці. Цей будинок, що містився напроти земської управи, відвідували, приміром, С. В. Петлюра, Б. М. Мартос, М. І Міхновський, В. Г. Короленко, Л. В. Падалка. Софія Федорівна активно включалася у роботу місцевих громад, просвіт: у відкриття дитячих садків, початкових шкіл, книгозбірень, підготовку вистав, лекторіїв, видання літератури тощо. У Полтаві вона була вихователькою в приватному дитячому садку, який, сама й організувала, як організовувала й вечірні школи. У Полтаві є провулок родини Русових , на будинку, де мешкала сім'я, встановлена меморіальна дошка.
ЛЮТА, О. У Полтаві провели «Знайомство з Софією Русовою» до 165-ої річниці від дня народження видатного педагога [Електронний ресурс] / О. Люта // ІРТ. - Режим доступу: https://irt.pl.ua/news/17183/ (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
ПЕРЕБИЙНІС, О. Неофіти українства : Софія Русова [Електронний ресурс] / О. Перебийніс // Історична правда. – 2021. – 17 лютого. - Режим доступу: https://www.istpravda.com.ua/articles/2021/02/17/159014/ (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
РОДИНА Русових у національно-політичному житті полтавців на зламі ХІХ-ХХ ст. [Електронний ресурс] // Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського : [сайт]. – 2021. – 18 лютого. - Режим доступу: http://pkm.poltava.ua/ua/podii/1873-rodina-rusovikh-u-natsionalno-politichnomu-zhitti-poltavtsiv-na-zlami-xix-xx-st.html (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
СОФІЯ Русова – педагог, державний діяч, просвітитель : до 155-річчя від дня народження : біобібліогр. покажч. / Нац. акад. пед. наук України, Держ. наук.-пед. б-ка України ім. В. О. Сухомлинського, Ніжин. держ. ун-ту ім. М. Гоголя ; упоряд. : А. М. Доркену, Т. В. Лога ; наук. ред. : П. І. Рогова, А. М. Доркену ; наук. консультант, авт. вступ. ст. Є. І. Коваленко. – К., 2010. – 175 с. – (Серія „Видатні педагоги світу” ; Вип. 6).
СУЧАСНЕ МЕЦЕНАТСТВО В ПОЛТАВІ
МЕЦЕНАТИ подарували університету сучасний мультимедійний тир [Електронний ресурс] // Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» : [сайт]. – 2024. – 11 січня. - Режим доступу: https://nupp.edu.ua/news/metsenati-podaruvali-universitetu-suchasniy-multimediyniy-tir.html (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
БАЖАН ВІКТОР ВАСИЛЬОВИЧ
Підприємець, меценат, філантроп, засновник приватного Полтавського художнього музею, що на вул. Спаській, 11. Це колишній особняк поміщика Болюбаша. Про себе каже: «Я хранитель колекції. Її започаткував мій прадід. Починав її не я, я лише продовжив її примножувати і тепер хочу зберегти. Це справа мого життя. Коли будівлю виставили на продаж, вирішив її придбати – на мою думку це ідеальне місце для колекції. До цього вона зберігалася у кількох різних місцях, а тепер ж є можливість зібрати все у належних умовах. І показати колекцію широкому загалу. Для мене особисто це не робота, а більше служіння». Віктор Бажан фінансує реставрацію 100-літнього особняка підрядника Бахмутського, розташованого у Полтаві по вулиці Пилипа Орлика, 15,. Згодом тут створять культурний простір, облаштують музичні класи для обдарованих дітей. Такі плани у мецената, який викупив історичну будівлю ще перед повномасштабним вторгненням.
БАЖАН, В. Полтавський «мавританський особняк» отримає нове життя [Електронний ресурс] : [відео про реставрацію будинку Бахмутського] / В. Бажан, В. ; спілкувалась О. Козіна // ІРТ. Полтава. - 2024. – 4 жовтня. - Режим доступу: https://irt.pl.ua/news/35262/ (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
БАЖАН, В. Якщо майбутні покоління оцінять мою діяльність через 100 років – мене це повністю влаштовує [Електронний ресурс] / В. Бажан // інтернет-видання Полтавщина. – 2020. – 30 травня. - Режим доступу: https://blog.poltava.to/bazhan/19328/ (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
КОЗІНА, О. Музей Віктора Бажана у Полтаві приймав гостей із Опішні [Електронний ресурс] : [відео] / О. Козіна // ІРТ. Полтава. - 2024. – 4 жовтня. - Режим доступу: https://irt.pl.ua/news/36874/ (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
ПРУГЛО, Я. 13 жовтня розпочав роботу приватний Полтавський художній музей ім. Віктора Бажана [Електронний ресурс] / Я. Пругло // інтернет-видання Полтавщина. – 2020. – 13 жовтня. - Режим доступу: https://poltava.to/news/57857/ (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
ШИРОКОВА, А. «Мій музей завжди буде безкоштовним для відвідувачів» - меценат Віктор Бажан [Електронний ресурс] / А. Широкова // 0532. Сайт міста Полтави. – 2022. – 13 лютого. - Режим доступу: https://www.0532.ua/news/3327896/mij-muzej-zavzdi-bude-bezkostovnim-dla-vidviduvaciv-mecenat-viktor-bazan (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
БІЛОУСЬКО ОЛЕКСАНДР АНДРІЙОВИЧ
Директор Центру з дослідження історії Полтавщини Полтавської обласної ради, Заслужений вчитель України. Він закінчив історичний факультет Полтавського державного педагогічного університету. Історик-краєзнавець був ініціатором і безпосереднім учасником створення навчально-методичного комплексу, який включав серію підручників «Історія Полтавщини» для 6–11 класів, 33-томний «Іменний звід Історії Полтавщини», комплекти кольорових репродукцій «Ілюстрована історія Полтавщини», методичні посібники для вчителів. Завдячуючи діяльності комплексу, Полтавська область займає одне з пріоритетних місць впровадження курсу краєзнавства в навчальних закладах. Олександр Білоусько втілив у життя низку масштабних науково-дослідних, навчально-методичних і видавничих проектів: «Полтавщина: Природа. Традиції. Культура», «Реабілітовані історією. Полтавська область», «Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років. Полтавська область», «Герої землі Полтавської», «Державотворці Полтавщини», «Митці Полтавщини», «Меценати. Колекції. Виставки». Олександр Білоусько – автор ідеї, керівник проекту і головний редактор 12-томної «ПОЛТАВІКИ: Полтавської Енциклопедії», для якої написав сотні статей і яка нині перебуває в активному творчому процесі. Цю роботу дослідник вважає наймасштабнішою краєзнавчою роботою Полтавщини.
АНТОНЮК, Н. Вручення премії імені Дмитра Яворницького 2012 року [Електронний ресурс] / Н. Антонюк // Краєзнавство. – 2012. - № 4. – С. 189-191. - Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/121851/28-Antoniuk.pdf?sequence=1 (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
БІЛОУСЬКО Олександр Андрійович [Електронний ресурс] // Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка. Факультет історії та географії : [сайт]. - Режим доступу: http://historic.pnpu.edu.ua/index.php/bilousko/ (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
БІЛОУСЬКО, О. Олександр Білоусько : «На Полтавщині Кобзар явився Україні як пророк» [Електронний ресурс] / О. Білоусько ; спілкувався О. Данилець // Урядовий кур’єр. – 2014. – 30 січня. - Режим доступу: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/oleksandr-bilousko-na-poltavshini-kobzar-yavivsya-/ (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
ОЛЕКСАНДР Білоусько : до 70 річчя від дня народження : бібліографічний покажчик / Укладачі : М. А. Федорова, Г. А. Дідусенко. – Полтава: АСМІ, 2021. – (Серія «Видатні краєзнавці Полтавщини». – Вип. 5).
ГУРНИК АНДРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ
Полтавський підприємець. Меценат, книголюб, книгознавець. Ініціатор зустрічей читачів з письменниками та дискусійного клубу в бібліотеці-філії № 4 Центральної бібліотеки ПМТГ. Бібліотека стала містком у системі письменник-книга-читач. Бізнесмен зацікавлює, надає бізнес-план, що від цього отримає письменник, котрий приїде до Полтави. Під час зустрічей відбуваються презентації книжок, читачі можуть і придбати книги. А між зустрічами організовує знайомство письменників із Полтавою. Андрій Гурник фінансує всі витрати на проїзд та проживання запрошених авторів.
МЕЦЕНАТ з Полтави про те, чому важливо підтримувати бібліотеки і розвивати культуру [Електронний ресурс] : [інтерв’ю з А. Гурником, відео] // День. - Режим доступу: https://day.kyiv.ua/video/metsenat-z-poltavy-pro-te-chomu-vazhlyvo-pidtrymuvaty-biblioteky-i-rozvyvaty-kulturu (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
ПАНЮТА, Г. Кого більше читають полтавці та як меценат приваблює авторів і читачів до бібліотеки. Фото [Електронний ресурс] / Г. Панюта, А. Гурник ; спілкувалась Н. Король // Kolo. News. – 2018. – 2 жовтня. - Режим доступу: https://kolo.news/category/interview/10533 (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
ПЕТРЕНКО ОЛЕКСІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
Колекціонер, меценат, видавець, дослідник мистецтва, член Національної спілки художників України. Директор видавництва АСМІ У 2011 році став засновником серійного мистецького видання “Меценати. Колекції. Виставки”. Упродовж багатьох років він збирає й зберігає роботи українських мистців, формуючи унікальну колекцію, яка є вагомою частиною скарбниці національного мистецтва України. Вперше у Полтаві організував і провів тематичні виставки творів з власної колекції: "Український натюрморт другої половини ХХ - початку ХХІ століття", "Українська графіка другої половини ХХ - початку ХХІ століття", "Український пейзаж другої половини ХХ - початку ХХІ століття". Діяльність Олексія Миколайовича відзначена на регіональному рівні. Він лауреат міської премії імені М. Ярошенка (2012) в номінації “Громадська діяльність: організація і проведення мистецьких акцій”. У 2014 році став лауреатом премії імені Панаса Мирного. У 2015 році став лауреатом щорічної міської премії імені В. Г. Короленка у номінації “Спонсорство та меценатство”. Нагороджений Почесною грамотою Полтавської обласної ради за вагомий внесок у розвиток поліграфії на Полтавщині.
БОЧАРОВА, С. Фотовиставка «Погляд з минулого» [Електронний ресурс] : [з приватної колекції О. Петренка] / С. Бочарова // Полтавський художній музей (галерея мистецтв) : [сайт]. - Режим доступу: https://www.gallery.pl.ua/11fotovistavka-poglyad-z-minulogo.html (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
МАТВІЄНКО, В. Меценат, колекціонер із Полтави подарував художньому салону "Галерея мистецтв імені Миколи Ярошенка" картину [Електронний ресурс] / В. Матвієнко // ІРТ. – 2020. - 18 серпня. - Режим доступу: https://irt.pl.ua/news/14858/ (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
ПЕТРЕНКО Олексій Миколайович [Електронний ресурс] // Енциклопедія Сучасної України. - Режим доступу: https://esu.com.ua/article-879328 (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
ФЕДОРОВА, М. Запрошуємо на книжково-ілюстративну виставку до ювілею Олексія Петренка [Електронний ресурс] / М. Федорова // Полтавський вісник. – 2019. – 13 лютого. - Режим доступу: https://www.visnyk.poltava.ua/news/zaproshuiemo-na-knyzhkovo-iliustratyvnu-vystavka-do-iuvileiu-oleksiia-petrenka/ (дата звернення: 20.08.2025). – Назва з екрана.
Укладач: Н.Пономаренко, головний бібліограф відділу організаційно-методичної та інформаційно-бібліографічної роботи ЦБ