Український Цицерон

МИКОЛА АНДРІЙОВИЧ ДМИТРІЄВ (10.04.1867 - 06.07.1908)

До 155-річчя від дня народження Миколи Дмитрієва – адвоката, публіциста, видавця-мецената

«Все його життя було виповнене працею для українських

справ. Його жвава, ретельна натура жила вірою в кращу

долю України, жила працею для неї…»

(Цит. за виданням: Полтавщина літературна:

Енциклопедичний бібліографічний словник.

Книга1:А-Ж.- 2020.- С.748)

Що ми знаємо про людей, чиї імена увічнені в назвах полтавських вулиць? На честь кого встановлені меморіальні дошки? Часто – дуже мало. Іноді – нічого.

В серпні 2007р. виконкомом Полтавської міської Ради було прийнято рішення про встановлення меморіальної дошки видатному українському громадському діячеві, правнику Миколі Андрійовичу Дмитрієву, яка була встановлена 19 серпня 2008 року на будинку, де мешкав наш видатний земляк. У травні 2016 року, в рамках кампанії по декомунізації, вулицю Володарського, який до Полтави не мав жодного стосунку, перейменовано на вулицю Миколи Дмитрієва.

Чим завдячує наше місто Миколі Андрійовичу? Уродженець Харкова, випускник юридичного факультету Харківського університету, Микола Дмитрієв у серпні 1894 року був запрошений до Полтави на посаду секретаря «Полтавських губернських відомостей. Згодом він залишив роботу в газеті і присвятив себе адвокатській діяльності. В судових процесах він виступав на захист селян як адвокат, вів справу по спадковості Олени Пчілки у зв’язку смерті Є.І.Драгоманової.

Поступово Дмитрієв став помітним громадянським діячем, людиною, навколо якої гуртувалися люди з демократичними і патріотичними переконаннями. За висновками дослідників, квартира Дмитрієва стала осередком українства в Полтаві. Саме завдяки ініціативі Миколи Дмитровича в Полтаві відбулися виступи відомих діячів мистецтва: гастролі театральних колективів М.Кропивницького та М.Садовського, виступ хору М.Лисенка. Він був одним з активних організаторів свята на честь відкриття пам’ятника І.Котляревському, що відзначала в своїй «Автобіографії» Олена Пчілка: «Великою справою гуртка Дмитрієва та його особисто – була організація проведення свята Івана Котляревського в 1903 році».

Особливо дружні взаємини склалися у М.Дмитрієва з Панасом Мирним. Саме Микола Дмитрієв був серед тих, хто в умовах Російської імперії виборював право українців на пресу й освіту українською мовою. Микола Дмитрієв у 1905 році очолив полтавський осередок Української Радикально-Демократичної партії, друкованим голосом якої став щотижневий часопис «Рідний край», літературним редактором якого було обрано Панаса Мирного, а одним з відповідальних редакторів став М.Дмитрієв.

У цьому часописі М.Дмитрієв розкрився як публіцист, автор бібліографічних заміток, історично-мистецьких розвідок, людина, яка кликала свій народ до соціального й національного визволення. Завдяки Дмитрієву з «Рідним краєм» співробітничали І.Нечуй-Левицький, П.Капельгородський, М.Аркас, Леся Українка, Олена Пчілка.

Саме завдяки наполегливій боротьбі М.Дмитрієва і його прибічників на підтримку проекту архітектора Василя Кричевського, Полтава має сьогодні архітектурну перлину – будинок Полтавського губернського земства, відомий нашим сучасникам як Полтавський краєзнавчий музей ім.В.Кричевського. «… ця будівля…яскраво виявила, скільки цікавого, ще не відомого, не розробленого і почасти забутого дав наш український народ гарного і в будівництві тоді, як він жив більш своїм національним життям…». Так завдяки М.Дмитрієву, П.Мирному та іншим полтавцям будинок Полтавського губернського земства став першим прикладом українського архітектурного стилю.

Саме В.Кричевському судилося створити проект монумента на могилі Миколи Дмитрієва. На 42-му році життя, рятуючи сільську дівчину, він потонув у річці Псьол, поблизу села Яреськи.

В пам’ять про видатного полтавця в Полтавському Державному педагогічному університеті відновлено видання під назвою «Рідний край», на будинку, де він мешкав з 1894 по 1908 роки, відкрито меморіальну дошку, ми крокуємо вулицею Миколи Дмитрієва. Згадаймо і ми про Миколу Дмитровича словами Панаса Мирного; «Його жвава, ретельна натура жила вірою в кращу долю України, жила працею для неї».

Волосков В. 19.Мемориальная доска Н.А. Дмитриеву. Пл.Конституции,3/ В.Волосков 200 памятных мест Полтавы.- Полтава,2021 .-С.40

Вулиця Миколи Дмитрієва (Колишня вулиця Володарського) // Історія Полтави в нових назвах вулиць: біобібліографічна подорож / уклад. О.Г.Радутна; обл.бібліотека для юнацтва ім.Олеся Гончара.-Полтава, 2017.-С.21-22

Дмитрієва М.А. будинок; Дмитрієва М.А. могила у Полтаві // Полтавщина. Енциклопедичний довідник. За ред.А.В.Кудрицького.-К.,1992.- С.249-250

Ротач П. Дмитрієв Микола Андрійович : [нар. в Харкові, жив в с.Шишаки, похований в Полтаві] / П. Ротач // Енциклопедія Сучасної України. – К., 2008. – Т. 8. – С. 19–20.

Ротач П. Дмитрієв Микола Андрійович : [псевд. та крипт. - Слобожанин, М.Д.; 10/04.1867, м.Харків -06/19.07.1908,с.Шишаки, похов. У Полтаві ]/П.Ротач // Полтавіка. Полтавська енциклопедія. Т.6.Освіта і наука. Книга1: Абаза-Крекотень. - Полтава,2017.-С.731 -732

Ротач П. Дмитрієв Микола Андрійович : [псевд. та крипт.-Слобожанин, М.Д. – укр.адвокат, книговидавець і літератор] / П. Ротач // //Полтавська Шевченкіана. Спроба обласної (крайової) Шевченківської енциклопедії. - Полтава,2005.-Кн.1.-217 -218

Ротач П., Ротач О. Полтавщина літературна: енциклопедичний біобібліографічний словник.У трьох книгах. Книга 1. А-Ж..Полтава, 2020.-С.747-748

Семенко С. "Український Цицерон" (штрихи до портрета М. А.Дмитрієва) / С. Семенко // Слов'янський збірник. Вип. 5. – Полтава, 2006. – С.225–228.

Степаненко Н. Духовні настанови Миколи Дмитрієва (виняткова актуальність праці «Кобзарі минулого й будущини») / Н.Степаненко // Рідний край .- 20218.- №1.-С.203 -205

Чернов А. Селянський адвокат Микола Дмитрієв / А. Чернов // Зоря Полтавщини. – 2012. – 16 жовт. – С. 5.

Інтернет-джерела:

Анатолій Чернов. Український Цицерон ( МИКОЛА ДМИТРОВИЧ ДМИТРІЄВ) // Полтавщина. Краєзнавчі історичні матеріали про Полтавщину. - Режим доступу: http://duxovna-stolitca.blogspot.com/2012/10/blog-post.html (дата звернення 21.02.2022).- Назва з екрана

Дмитрієв, Микола Андрійович (псевд. і крипт.: Слобожанин, М. Д.; 10(22).04.1867, Харків – 06(19).07.1908, с. Шишаки, нині смт Полтав. обл., похов. у Полтаві) – громадський і культурно-освітній діяч, видавець, публіцист // История Полтавы (сайт Бориса Тристанова). - Режим доступу: http://histpol.pl.ua/ru/lichnosti/alfavitnyj-ukazatel/lichnosti-d?id=1753 (дата звернення 21.02.2022). - Назва з екрана

Пустовгар О. Полтавщина у 1905—1916 роках: перші спроби легалізуватися, заснування і діяльність Українського клубу [Про особистість Миколи Дмитрієва та його діяльність на ниві «Просвіти»] // Слово Просвіти. – Режим доступу: http://slovoprosvity.org/2018/02/26/poltavschyna-u-1905-1916-rokah-pershi-sproby-lehalizuvatysya-zasnuvannya-i-diyalnist-ukrajinskoho-klubu/ (дата звернення 21.02.2022). - Назва з екрана

Український Цицерон (Микола Андрійович Дмитрієв) // Полтавський юридичний інститут Національного юридичного університету ім.Ярослава Мудрого.-Режим доступу: http://pli.nlu.edu.ua/?p=4108 (дата звернення 21.02.2022). - Назва з екрана

Складач: Опришко Л, зав. відділом орг.-методичної та інформаційно-бібліографічної роботи ЦБ