Друк
Перегляди: 2722

Бібліотечний урок-діалог для учнів старшого шкільного віку

130219

В історії розвитку цивілізації відбулося декілька кардинальних змін у сфері розвитку інформації, які отримали назву інформаційних революцій. Перша інформаційна революція  —  винахід письма. Друга — винахід книгодрукування. У ХV ст. сучасники разом з радістю відчули страх і сумніви з відмиранням рукописної книги, яку переписували, вкладаючи душу. Друкована книга здавалася їм механічною, бездушною, безликою. Подібне ми відчуваємо зараз, дивлячись на електронну книгу. У ХХ столітті відбулась третя інформаційна революція — винахід мікропроцесорної техніки і поява персонального комп’ютера. «Суперниками» книги стали електронні комунікації. З’явився новий віртуальний читач, який отримав вільний доступ до електронних каталогів бібліотек світу. 

Таким чином головними джерелами інформації в XXI столітті є книга і комп’ютер. Щоб бути освіченою, сучасною людиною, необхідно багато читати, знати Інтернет тощо. Тому ми вирішили запропонувати вам такий урок-діалог, під час якого можна поміркувати про роль книги, бібліотеки і комп'ютера в інформаційному суспільстві.

«Інформація» — це абстрактне поняття. З середини XX століття воно стало загальнонауковим, але й досі у науковій сфері залишається вкрай дискусійним. Загальноприйнятого визначення інформації не існує, і воно використовується головним чином на інтуїтивному рівні. 
А що ми розуміємо під цим словом? Для філософів це відображення реального світу. Точка зору її споживачів така:
інформація — це нові відомості, які прийняті, зрозумілі і оцінені її користувачем як корисні;
іншими словами, інформація — це нові знання, які отримує споживач у результаті сприйняття і переробки певних відомостей.
 
Ми оточені інформацією завжди: коли читаємо книжки, слухаємо радіо, дивимось телевізор, спілкуймось між собою. Запитання, відповіді, прохання, посмішки, рухи, - все це є передавання інформації. Взагалі, необхідність висловлювати і передавати інформацію привела до появи мови, писемності, мистецтва; викликала до життя книгодрукування, телебачення, обчислювальну техніку. 
 
Світ, в якому ми живемо суттєво відрізняється від того, що був 15-20 років тому — він змінюється вчетверо швидше. Сьогодні діти народжуються і живуть в умовах інформаційного суспільства, інформаційного середовища й іншого досвіду в них вже немає. На сучасному етапі розвитку цивілізації, в епоху глобальної інформатизації бурхливо розвиваються комп'ютерна техніка та інформаційні технології, що стимулює розвиток інформаційного суспільства. Інформація охоплює дедалі більше галузей і стає однією з головних людських цінностей та основним ресурсом майбутнього.
Нині значна увага приділяється формуванню інформаційної компетентності учнів. І це цілком виправдано тим, що інформація і наукові знання стали чинниками, що визначають загальний стратегічний потенціал суспільства.
 
Поняття «інформаційна компетентність» досить широке. Американські дослідники визначають інформаційну компетентність, як поєднання комп’ютерної грамотності, вміння працювати з традиційними видами інформації у бібліотеці, технічної грамотності, етики, критичного сприйняття та навичок комунікації.
 
На початку ХХІ століття книга і комп’ютер є найавторитетнішими джерелами інформації. Згадаємо, коли з'явилася перша книга ? (4-3 тис. до н.е.)
Чим книга прислужилася людству? (В книгах відображені історія людства, його досвід, думки, почуття тощо).
 
Народна мудрість каже: «Книга вчить, як на світі жити», «Книга — джерело жи¬ття», «З книгою жити — з добром дружити». 
Висловлювання видатних людей: «Люди перестають мислити, коли перестають читати» (Дені Дідро), «Книги — діти розуму» (Джонатан Свіфт), «Книжки — кораблі думки, що мандрують хвилями часу» (Френсіс  Бекон), «Завдання книг - полегшити, прискорити пізнання життя,  а не замінити його» (Ян Корчак), «Без пристрасті до книжки людині недоступні культура сучасного світу, інтелектуальне і емоційне вдосконалення» (Василь Сухомлинський).
Тривалий час книга була єдиним і основним джерелом інформації. Технічний прогрес приніс нові засоби комунікації, одним з найголовніших став комп’ютер.
 
Чи знаєте ви, що означає слово «абак»? (Від грец. авах — дошка, поділена на смуги, де пересувалися камінці з метою арифметичних розрахунків. Щось на зразок рахівниці). 
Саме від цього примітивного приладу для рахунків бере початок історія обчислювальної техніки, історія комп’ютера. Комп’ютери почали активно заповнювати наше життя після другої світової війни. До 1960 р. в усьому світі використовувалися не більше 7 тис. комп’ютерів. В 1993 р. настав історичний перелом, коли впер¬ше обсяг виробництва персональних комп’ютерів перевищив обсяг вироб¬ництва легкових автомобілів і досяг 35,4 млн. одиниць.
Де застосовуються комп’ютери? (Варіанти відповідей: в установах, банках, школах, лікарнях, у побуті).

Сучасний комп’ютер пише музику і вірші, малює, грає у шахи, розмовляє. Він практично вміє робити все, що і людина. Сьогодні світ переживає процес бурхливої інформатизації і стрімко зростає кількість інформації. 

За даними дослідників вітчизняний підліток за середньостатистичними показниками проводить за комп’ютером  3-5 годин на добу (для порівняння: польський підліток  —  2-4 години на добу, у вихідні – до 5 годин. У США діти присвячують більше часу комп’ютеру, ніж навчанню. У Швеції учні впродовж 10 років навчання проводять 18 тисяч годин). Комп’ютер  розповідає чи показує дитині більше «оповідок», ніж батьки, друзі чи вчителі і досить часто діти довіряють цим оповідкам не менше, а іноді навіть більше ніж рідним і близьким.

Сьогодні можлива купівля-продаж за допомогою електронних засобів не виходячи за поріг домівки. Стали реальністю освіта з навчанням в електронних класах; охорона здоров’я з комп’ютерною діагностикою та хірургією з дистанційним управлінням; транспорт та зв’язок з миттєвим замовленням квитків тощо.

Нині все більш поширеними стають художні книги жанру Літ-РПГ (англ. Computer Role-Playing Game, позначається абревіатурою CRPG або RPG). У рольових он-лайн іграх з повним зануренням у віртуальний комп’ютерний світ ватага з одного або декількох гравців подорожує фентезійним світом у пошуках різних пригод (виконання завдань, пошук артефактів). При цьому кожний гравець має різноманітні характеристики, які змінюються зі збільшенням досвіду. Текст рясніє геймерським сленгом, докладними описами ігрового інтерфейсу, даються характеристики ігрових предметів, персонажів, локацій.

Наприклад, цикл Дмитра Руса «Грати, щоб жити» оповідає про комп'ютерника Гліба, смертельно хворого юнака, якому залишилося жити зовсім небагато часу. Дізнавшись про можливість «зриву» — коли у геймера, який занадто глибоко занурився у віртуальну реальність, свідомість відділяється від тіла і назавжди переходить в цифровий формат, — герой домагається саме такого ефекту. Опинившись частиною ігрового всесвіту під назвою Друмір, Гліб з головою занурюється у віртуал, що став для нього єдиною життєвою реальністю ... Цикл користувався популярністю в Мережі, а нині з успіхом виходить в серії LitRPG видавництва «Эксмо».

Велику мережеву популярність завоював цикл «Шлях Шамана» Василя Маханенка, перший роман якого під назвою «Барліона» був виданий «Альфа-книгою». Дія відбувається в майбутньому, де злочинців відправляють на віртуальні рудники найпоширенішого ігрового світу Барліона для нудної, одноманітної роботи. Природно, герой не має наміру гнити на рудниках і швидко вплутується у небезпечні пригоди.

Дружити з лицарем? Запросто. Ворогувати з орками-вбивцями? Так як нічого робити. Вступити по випадковості в клан? Звичайна справа. Вплутатися в якісь мутні справи, пов'язані з минулими богами? Та про що мова ?! Особливо якщо ти журналіст, який прийшов в онлайн-гру за матеріалом для циклу статей і якого нічим в цьому житті особливо вже й не здивуєш. Хоча ... Хто знає, що буде за наступним поворотом дороги в безкрайньому віртуальному  світі  Файролла.  І найголовніше — не забувати, що це всього лише гра. Напевно ...    Це – з циклу Андрія Васильєва «Акула Пера В Мире Файролла».

Піонером на самвидаві (2012 р.) можна вважати Руслана «Дема» Михайлова з романом «Панування клану Несплячих». Його герой Ростислав — хороший гравець, але гол як сокіл, досить жадібний і запасливий. Головному герою халява прямо-таки пре відповідно до російської національної ідеї — щастя багато, даром, і нехай ніхто не піде скривджений ... . Як би там не було, книга завоювала популярність в Мережі, і в листопаді 2012-го її випустило видавництво «Ленінград» під дещо зміненим назвою «Панування кланів» в серії «Сучасний фантастичний бойовик». Там же згодом вийшли і продовження — романи «Доля клану» і «Лють богів». 

Якщо спочатку російськомовні літRPG публікувалися ентузіастами в мережевому самвидаві, то з серпня 2013 р.  у видавництві «Эксмо» виходить серія LitRPG, наклади книг — 10-12 тисяч, видавництво «Альфа-книга» з цього ж періоду (серпень 2013 р.) започаткувало серію «Фантастичні ігри», тиражі — 5 тисяч примірників. Серед виданих книжок твори Антона Лисицина «Сталью и магией», Михайла Дулепи «Творцы судьбы», Віталія Єгоренкова «Геймер. Реал vs вирт», Олександра Зайцева «Путь к трону. Шаг первый», Влада Полякова «Техномаг».

Таким чином фантазують літератори про майбутнє використання комп’ютерних технологій.

А як змінилася книга в наш час? 

Ви, напевно, знаєте про існування електронних книг. (Електро́нна кни́га, еКнига (англ. e-book, e-text) — версія книги в електронному (цифровому) вигляді. Такі книжки можна читати за допомогою комп'ютерів, мобільних телефонів чи спеціалізованих пристроїв – з Вікіпедії).

Наприклад, у Франції створено книгу, зовні схожу на традиційну. Під обгорткою розміщений екран розміром 21x16 см. Електронну книгу можна покласти до сумки чи рюкзака. Вона працює на батарейках протягом 5 год. Це одночасно і книга, і бібліотека, і віртуальний книжковий магазин. Її пам’ять зберігає одночасно біля 30 книг по 500 сторінок кожна. Маючи мобі¬льний телефон чи телефонну розетку, ви підключаєтеся до Інтернету, можете гуляти по віртуальному магазину, вибирати і замовляти книги. Досить провести по екрану пальцем, щоб підібрати книгу чи газету, збільшити розмір букв, знайти значення незрозумілого слова у словнику.

Останнє досягнення комп’ютерних технологій – «жива» книга  (Living Book). За допомогою комп’ютера можна не лише читати текст і переглядати картинки, а й чути голоси персонажів, «оживляти» ілюстрації, грати у цікаві ігри. Навіть є такі електронні книжки-ігри, які дають можливість не тільки познайомитися з авторським варіантом твору, а й самому впливати на хід сюжету.

Як ви гадаєте: у майбутньому друкована книга залишиться чи її замінить комп’ютер? (Варіанти відповідей: «Звичайно, залишиться. Адже для більшості наших читачів персональний комп’ютер не по кишені»; «Гадаю, настане час, коли друкована книга стане раритетом і буде значно дорожчою за комп’ютер»).

Висловіть Вашу точку зору: Чи можна бути освіченою людиною, якщо не знаєш комп’ютера? Чи можна бути сучасною людиною, якщо не читаєш книг?  

З якого джерела, книги чи комп’ютера, ви одержуєте основну інформацію і знання?           

По твердженню спеціалістів, зараз ми досягли такого рівня пізнання, коли кількість інформації, яка необхідна в промисловості, управлінні та науковому світі, доходить до тривожних пропорцій. Загальна сума людських знань до 1800 року подвоювалася кожні 50 років, до 1950 – кожні 10 років, а до 1970 – кожні 5 років. Особливо зростає обсяг наукових знань. Він подвоюється вже за 1,5 – 2 роки. 

По даним ЮНЕСКО, на початку ХІХ століття у всьому світі виходило близько 100 наукових журналів, у 1850 р. – 1000, у 1900 – більше 10 тисяч, сьогодні більше 100 тисяч. Книг за останні 25 років вийшло стільки ж, скільки за усі попередні 500 років.  

Таке явище, що характеризується метафорою «Інформаційний вибух», породило у другій половині XX століття лавиноподібний зріст обсягів інформації. Наслідком інформаційного вибуху стала інформаційна криза – протиріччя між швидко зростаючими обсягами потоків інформації та обмеженими можливостями людини.

Сьогодні є очевидним, що найсучасніші комп’ютери, швидкісний Інтернет не приведуть до рішення будь-якої проблеми, якщо суспільством не буде визнана глобальна значимість феномена інформаційної культури.
 
Людство вступило в етап історії, коли однією з головних прикмет є зміни. Ці зміни інші, ніж у минулому. Їм притаманні неперервність, стрімкість, тенденція до прискорення, глобальний характер. Вони торкаються усієї планети, усіх галузей життя людини та суспільства, навчання. В цю епоху народжується нова економіка, нова політика, нове суспільство, нове навчання. 

Нове суспільство – це суспільство розумової праці, змінюється сам характер праці: фізична праця витісняється з усіх сфер виробництва. Воно породило новий тип економіки – економіки, що базується на інформації та знаннях.

В старому суспільстві життя поділялось на період навчання та період роботи. Після отримання професійної освіти завдання людини складалося лише в необхідності періодичного поповнення знань. Цей тип освіти зараз прийнято називати «підтримуючим». 

В новому суспільстві потрібен новий тип освіти – «випереджуючий». При цьому навчання перетворюється в безперервне довічне заняття. Фахівцем сьогодні вже є не той, хто раз в житті навчився щось робити, як треба. Спеціалістом є лише той, хто постійно засвоює нові знання, обсяг яких подвоюється кожні півтора року. Девізом та змістом нового типу освіти є вислів «освіта на протязі всього життя». 

Формування психологічної та інтелектуальної сміливості, незалежності, необхідних для творчої та креативної діяльності, а також для роботи з різноманітною та суперечливою інформацією, неможливе без відповідної інформаційної підготовки та оволодіння належним рівнем інформаційної культури. Без нової інформації неможливо розвивати уяву, народжувати нові образи, розвивати творче мислення та інтуїцію. Але усе це потребує від творчої особистості не тільки відповідних психофізичних якостей, а ще спеціальних знань, умінь, навичок, досвіду, системи поглядів в сфері роботи з інформацією та інформаційними технологіями, тобто з тим, що складає сутність інформаційної культури особистості.
 
Інформаційна культура людини – поняття багатогранне. ЇЇ формування починається в сім’ї, потім до нього підключаються ЗМІ, школа, вищий навчальний заклад, продовжується на протязі усього активного життя людини. Інформаційна культура – це рівень знань, який дозволяє людині вільно орієнтуватися в інформаційному просторі, приймати участь в його формуванні та сприяти інформаційній взаємодії. Потрібен не тільки визначний рівень знань, а ще уміння їх використати. 
 
До критеріїв інформаційної культури людини належать: 
уміння адекватно формулювати свою потребу в інформації; 
ефективно здійснювати пошук потрібної інформації у всій сукупності інформаційних ресурсів; 
переробляти інформацію та створювати якісно нову; 
адекватно відбирати й оцінювати інформацію; 
здібність до інформаційного спілкування. 
 
Основні складові інформаційної культури особистості: 
бібліотечно-бібліографічна грамотність; 
культура читання; 
комп’ютерна грамотність. 

Бібліотечно-бібліографічна грамотність – це комплекс знань, умінь та навичок читача, що забезпечують ефективне використання довідково-бібліографічного апарату та фонду бібліотеки. Вона включає знання про структуру бібліотечного фонду, складові бібліотечних каталогів, картотек та бібліографічних посібників, уміння знайти в бібліографічних посібниках, каталогах та картотеках необхідні джерела інформації. 

Культура читання – складова частина загальної культури особистості, що є комплексом навичок роботи з книгою, які включають усвідомлений вибір тематики, систематичність та послідовність читання, а також уміння знаходити потрібну літературу за допомогою бібліографічних посібників, використовувати ДБА, застосовувати раціональні прийоми, максимально засвоювати та глибоко сприймати прочитане (тезування, конспектування, анотування, рецензування, тощо), бережно використовувати друковані твори. Культура читання розглядається як необхідна складова частина культури праці, навчання та самоосвіти. 

Комп’ютерна грамотність – не нове поняття. Це знання, уміння та навички в галузі інформатики, необхідні кожній людині для ефективного використання в своїй діяльності комп’ютерних технологій. Важливими компонентами комп’ютерної грамотності є знання про використання ІКТ в різних сферах виробництва, культури, освіти; знання складу комп’ютера, принципів його роботи та функціональних можливостей комп’ютерної техніки; володіння сучасними програмними засобами. В процесі оволодіння комп’ютерною грамотністю формуються уміння використовувати комп’ютер при написані та редагуванні тексту, пошуку інформації, малювання, презентації своїх поглядів, досягнень, складати прості програми, алгоритми рішення задач, тощо. 

Вміння вибирати книгу чи знаходити інформацію за допомогою комп’ютера, — це справжнє велике мистецтво. Як оволодіти ним? Гадаю, саме бібліотека навчить вас цьому мистецтву, допоможе в набутті бібліотечно-бібліографічних знань, культури читання та комп’ютерної грамотності.
 

Що означає слово "бібліотека"? (книгозбірня).  Бібліотеки були відомі з 3 ст. до н.е. (Єгипет, Китай). У Київській Русі перша бібліотека виникла в 1037 р. у Києві при Софійському соборі. 

Останнім часом у суспільстві стверджується погляд на бібліотеки як на значну частину його інформаційного середовища. До величезних інформаційних ресурсів книгозбірень додаються комп'ютери, програмні засоби, машиночитані джерела інформації, а можливість підключення до міжнародних комп'ютерних мереж збагачує їх ще й світовими інформаційними ресурсами.

Сьогодні публічна бібліотека є чи не єдиним осередком, що забезпечує користувачам безкоштовний та оперативний доступ до інформаційних ресурсів. Це невичерпне джерело пізнання. Вона виконує особливу місію – забезпечує оперативний доступ до інформаційної культури підростаючого покоління і є орієнтиром у світ знань.

Для сприйняття інформації необхідні спеціальні уміння, літературні здібності, уміння працювати з книжкою, знати її будову. Всі ці знання ви отримаєте на бібліотечних уроках. На жаль загальний рівень культури читання, і бібліографічної грамотності у більшості читачів публічних бібліотек ще не достатньо високий. Багато з них не можуть вільно орієнтуватися в різних бібліографічних посібниках, вибирати самостійно літературу або використовувати науково-довідковий апарат видань, самостійно користуватися ДБА.

За даними соціологічних досліджень для 73% населення країни читання не є провідним інтересом, а кожен четвертий українець не відкриває книг взагалі. В 2009 році серед тих, хто щоденно відкривав книгу був 31% людей до 30 років, а вже в 2011 році – тільки 26%.

Підвищити інтерес до книги може сама книга! На заміну «сіреньким» виданням 70-80 років минулого століття, які не відповідали ні шкільним програмам, ні політичному і економічному устрою незалежної України, прийшли нові, яскраво оформлені книги, дитячі енциклопедії, серії книг «Я пізнаю світ», «Світ навколо нас», «Все про все», «Невідома Україна», «Іду на урок», «Альма матер», «Дитяча енциклопедія».

Поверніть бажання читати! Переможіть страх нескінченності. Час, який людина затратить на читання книги для неї може здатися безкінечним, тоді як провівши цілий день біля монітора комп’ютера чи біля екрана телевізора, вона взагалі не відчуває часу. Видатний французький письменник і вчитель Даніель Пеннак дає пораду: «Виберіть таке видання, де крупний шрифт, великі поля, багато повітря на сторінках. На перший погляд книга, як айсберг — величезна. Але починаєш читати і айсберг тане на очах!»

Чи буде бібліотека в майбутньому? (Варіанти відповідей:  Бібліотека завжди була і надалі збережеться як інтелектуальний і інформаційний центр; Бібліотека стане популярним місцем спілкування людей; Одна маса знань ще не робить людину щасливою і мудрою, не рятує від самоти; людині потрібна людина).
 
На закінчення бібліотечного уроку пропоную вам також відповісти на питання анкети, висловити думку щодо переваги традиційних джерел інформації та електронних носіїв:
 
Анкета
Що краще: комп’ютер чи книга?
 
1. Що краще: читання традиційних друкованих книг чи читання електронних книг?
А. читання традиційних друкованих книг;
Б. читання  електронних книг
 
2. Чому Ви надаєте перевагу у читанні?
А. журналам
Б. книгам
В. газетам
Г. інше, що саме _________________________________________________________
 
3. Якому жанру художньої літератури Ви надаєте перевагу?
А. романам
Б. детективам
В. фантастиці
Г. класиці
Д. інше, що саме __________________________________________________________
 
4. Як часто Ви користуєтеся Інтернетом?
А. кожний день
Б. раз в тиждень
В. інший термін, який саме _________________________________________________
Г. не користуюся
 
5. Що Вам більш за все подобається робити у вільний час?
А. гуляти з друзями
Б. читати
В. дивитися телевізор
Г. працювати (грати) на комп’ютері
Д. інше _________________________________________________________________
 
6. Чи є читання престижним заняттям
А. так
Б. ні
 
7. Чи є майбутнє у книги?
А. так
Б. ні
 
 
 
 
Укладач            Л.Бойко, зав.метод.-бібліогр.відділом