Меню

Опитування


Я приходжу в бібліотеку найчастіше для того, щоб...

Статистика

 

Головна Сторінка краєзнавця Біобібліографічні матеріали Випуски 2007 року Випуск 13 «ПОКЛИКАННЯ – ТВОРИТИ МУЗИКУ»
 

Випуск 13 «ПОКЛИКАННЯ – ТВОРИТИ МУЗИКУ»

(До 165-річчя від дня народження М.ЛИСЕНКА)

ЛИСЕНКО Микола Віталійович
Народився 22 (10 – за старим стилем).03.1842 – помер 06.11 (24.10 – за старим стилем).1912.
Український композитор, основоположник української класичної музики,
піаніст, хоровий диригент, фольклорист, музично-громадський діяч.

Село Гриньки Глобинського району на Полтавщині (колись - Кременчуцького повіту Полтавської губернії) – тут весняного дня, 22 березня 1842 року, в мальовничому хуторці народився Микола Лисенко, чия слава сягнула далеко за межі нашої країни.

В далекому 1842 році село було справжнім “дворянським гніздом”, належало двоюрідному дядькові Ольги Єреміївни, матері майбутнього композитора, поміщикові Миколі П.Булюбашу, “предводителю дворянства” Кременчуцького повіту, у якого вона виховувалася і на честь якого назвала сина Миколою. Ольга Єреміївна походила з полтавського роду Луценків, що з діда-прадіда були українські дворяни й заможні поміщики. Навчалася в Петербурзі у Смольному інституті. Батько Миколи – Віталій Романович Лисенко, дворянин, офіцер, служив у орденському кірасирському полку ескадронним командиром. Він був людиною освіченою, з передовими поглядами на розвиток суспільства, глибоко знав і любив літературу, народну творчість.

Тут, у Гиньках, як згадував пізніше Михайло Старицький, над Миколою Лисенком “...зіткнулись два цілком протилежних і навіть ворожих впливи; з одного боку – французька мова, манери і аристократична манірність (мати й гувернантка), з другого боку – українська мова ... пестощі і зайва простота манер. Перша сторона переслідувала не тільки простонародне слово, але навіть і російське, забороняючи всякі зносини з “пейзанами”, а друга, навпаки, заохочувала всяку простоту, зацікавлювала розум і фантазію дитини казками народними та піснями, а вечорами відпускала весь полк служниць для забав з паничем; звичайно, забави ці полягали в різноманітних народних іграх. Протести матері тут були безсилими, і вперта наполегливість і сльози дитини, які енергійно підтримувала обожнююча свого внука бабуся (Марія Василівна Булюбаш), переважали протести, тим більше, що і батько став на сторону тітки”.

У такому середовищі, серед таких людей і виростав Микола Лисенко, якому в подальшому житті судилося вивести українську пісню на широкі шляхи світової музичної культури.

Музичні здібності у Миколи Лисенка виявилися ще змалку, вчитися грі на фортепіано почав з п’яти років, в дев’ять – склав свою першу польку. У 1852 р. хлопчика відвезли до Києва у пансіон Вейля, звідки він, провчившись усього кілька місяців, переходить до іншого – пансіону француза Гедуена. У цьому закладі музика займала не останнє місце у вихованні та навчанні. Щодо шкільної науки, то Микола весь чотирирічний курс проходив з класу в клас з “наградами”.

Літні канікули Микола завжди проводив у рідному селі. На той час туди приїжджав з Полтавської гімназії і Михайло Старицький, троюрідний брат М.Лисенка. Це товаришування зіграло свою благодатну роль у подальшому житті обох велетів нашої культури. По закінченні 6-го класу гімназії Михайло Старицький, їдучи з Полтави на канікули до Лисенків, привіз історичний роман М.Куліша “Чорна рада”, виданий українською мовою. Як згадував сам М.Старицький, книга справила на хлопців сильне враження “і змістом своїм і, головне, мовою; ми пережовували кожну фразу і захоплювались, як воно виходить ловко, і звучно, і як яскраво змальовані найтонші обриси картини”. Згодом уже Микола Лисенко придбав “Записки о Южной Руси”. Куліш видав ту книжку по-російському і назвав її так обережно, та все ж то була гаряча проповідь українства. Кожний рядок дихав прихиллям, повагою до рідного українського слова, до народної творчості, взагалі до свого народу! Етнографічний матеріал і заклик до збирання народних скарбів настільки запалили Миколу, що він став збирати й записувати народні пісні.

Ознайомитись з даним випуском в повному обсязі, Ви можете в методичному відділі Полтавської центральної міської бібліотеки!

АФІША

ФОТОСТРІЧКА






Powered by JoomlaGadgets