Меню

Опитування


Я приходжу в бібліотеку найчастіше для того, щоб...

Статистика

 

Головна Сторінка краєзнавця Біобібліографічні матеріали Випуски 2005 року Випуск 7 «...СВІТЛА ЛЮДИНА, ГОРДІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ.»
 

Випуск 7 «...СВІТЛА ЛЮДИНА, ГОРДІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ.»

(До 125-річчя від дня народження Володимира Щепотьєва)

ЩЕПОТЬЄВ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
Народився 7.11(25.10).1880 – помер 29.11.1937 в Полтаві.
Просвітницько-культурний діяч, фольклорист, педагог,
енциклопедист доби українського відродження.

В 1993 році в новому мікрорайоні міста - Огнівці з’явився бульвар імені Щепотьєва. У вересні 1999 року у Полтавському державному педагогічному університеті, з яким пов’язаний найбільш плідний період науково-педагогічної діяльності вченого і педагога, було урочисто відкрито меморіальну дошку. Так Полтава вшанувала пам’ять видатної зірки національного відродження – Володимира Олександровича Щепотьєва. Він належав до когорти діячів, що багато зробили для духовного відродження українського народу і саме за це стали жертвами більшовицького кривавого терору.

Щепотьєв народився у Полтаві, у 1880 році в сім’ї дрібного службовця. У родині панувала атмосфера зацікавлення мистецтвом, літературою, театром, музикою, народною піснею, зокрема і особливо українською. Початкову освіту Щепотьєв здобув у духовному училищі. Далі навчався у Полтавській духовній семінарії, по закінченні якої його, як відмінника, було направлено стипендіатом Полтавського губернського земства у Петербурзьку духовну академію, де він закінчив відділ словесності (1904р.). У семінарії та особливо в духовній академії вивчалося широке коло соціальних та філологічних дисциплін. Паралельно з теологією та філософією велика увага приділялася вивченню іноземних мов, літератур різних народів і епох, історії мистецтв, музиці та співам. Усе це відповідало нахилам та внутрішнім потребам обдарованого юнака з широкими культурними, літературними та музичними запитами й зацікавленнями. Крім латинської, давньогрецької та церковнослов’янської, він опановує французьку, німецьку та польську мови, зачитується творами українських, російських, західноєвропейських письменників, захоплено вивчає основи теорії музики, співає в академічному хорі, сам пробує писати вірші та складати до них мелодії, удосконалюється у грі на кількох музичних інструментах. З 1904 року , з Полтавської єпархіальної дівочої школи, куди учений був призначений вчителем, починається його викладацька діяльність. Паралельно з єпархіальною школою Щепотьєв викладає і у музичному училищі при Полтавському відділенні Російського музичного товариства.

Незабаром Щепотьєв став помітною фігурою у громадському та культурно-мистецькому житті Полтави. Він брав участь в утворенні Полтавського відділу Всеросійської спілки учителів (1905), організовував та сам виступав з різноплановими систематичними лекціями для різних верств населення Полтави, пропагував народне мистецтво, став одним із перших популяризаторів творчості М.В.Лисенка. Так, коли у березні 1913 року громадськість Полтави відзначала першу річницю від дня смерті Лисенка, доповідь про життя та діяльність композитора зробив саме В.Щепотьєв. Ця доповідь склала основу брошури, яка була ним присвячена композиторові.

В.Щепотьєва цікавить науково-дослідницька діяльність в галузі історії, археографії, археології, етнографії, фольклористики, краєзнавства, статистики, бібліографії тощо. Тоді розкрився і його талант як дослідника культурної спадщини. Він активно співпрацює з такими видатними громадсько-культурними діячами і істориками, як В.Пархоменко, Л.Падалка, І.Павловський, М.Рудинський, лікар А.Мальцев, статистик Ромістров, агроном В.Королів та іншими, відомими не лише на Полтавщині ученими. 1909 року Щепотьєв став членом Полтавської губернської архівної комісії, на сторінках її збірників з’явилися перші розвідки молодого вченого. Саме на цей час припадають перші його наукові публікації у журналі “Киевская старина”. Разом з І.Павловським та А.Яворським він склав систематичний покажчик змісту цього українознавчого видання. На сторінках “Киевской старины” з’явилися перші розвідки Щепотьєва з етнографії, фольклористики, історії української літератури та краєзнавства: “Главные темы религиозно-песенного творчества украинского народа в христианский период”, “Демократические симпатии И.П.Котляревского: (К 50-летию со дня освобождения крестьян)”, “Книжный вариант одного из народных рассказов А.П.Стороженко” та ін. Окремими виданнями вийшли з друку нарис про життя і творчість композитора М.В.Лисенка, збірник українських народних пісень, записаних ученим з голосу його матері Марії Григорівни та тітки Тетяни Григорівни Гармаш.

Ознайомитись з даним випуском в повному обсязі, Ви можете в методичному відділі Полтавської центральної міської бібліотеки!

ФОТОСТРІЧКА






Powered by JoomlaGadgets